Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Складання конспекту лекції треби й наші забаганки можуть рости безкінечно, то коли б інститути^ політичної влади якимось дивом раптом випарувалися, результатом було б не загальне братерство, а всезагальна різанина. Не було і ніколи не буде «влади народу» у вузькому значенні цього слова: це неможливо просто з технічної точки зору. Можуть бу-1 ти лише різні засоби, за допомогою яких народ контролює владу і мо-1 же замінити її на іншу. Звичайно, коли влада вже діє, ми маємо чимало обмежень і в багатьох важливих справах не маємо права вибору; ми не можемо вибирати - посилати чи ні наших дітей до школи, платити чи не платити податки, складати чи не складати іспит на права водія (якщо ми хочемо водити машину), і це стосується тисячі інших справ. Контроль народу над владою також не буває безпомилковим, влада, обрана демократичним шляхом, також піддається корупції, її рішення часто суперечать прагненням більшості, задовольнити всіх жодна влада не зможе і т. ін. Це банальні речі, відомі всім нам. Засоби контролю народу над владою ніколи не бувають досконалими, але вони найбільш результативні з усіх, які вигадало людство, аби запобігти свавільній тиранії, власне, вони зводяться ось до чого: зміцнювати засоби суспільного контролю над владою і обмежувати сферу державної влади тим, що справді необхідне для підтримування суспільного порядку. Регулювання усієї життєдіяльності людей - це тоталітарна влада. Таким чином, ми можемо - й повинні - з підозрою трактувати органи політичної влади, перевіряти її якомога більше і в разі потреби нарікати на неї (а така потреба знаходиться майже завжди), але ми не повинні нарікати на те, що влада існує як така, хіба що ми винайшли б інший світ, - багато хто вже пробував, але без успіху. (Лешек Колаковський) \\ Картка 2 Про славу Як відомо, слава - одне з тих благ, що їх ми прагнемо найпалкі- ше. Це так очевидно, що не варто навіть шукати тих причин, через які слава така славетна; прославитися - з будь-якого приводу - це підтвердити й утвердити себе самого, а потреба самоствердження видається нам природною. І все ж прагнення слави, хоча й наявне в нашій цивілізації як нав'язлива ідея, не всезагальне. Деякі стародавні філософи - звичайно, славетні - особливо стоїки й послідовники Епікура, навпаки, радили нам уникати слави. Вони казали: «Живи в затінку!» або: «Втішайся тим, що ти невідомий!» Напевно, слава справді обтя- 134 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Когут О. І. Основи ораторського мистецтва: Практикум.