Основи ораторського мистецтва прийняти за одного зі зловмисників. У загальній метушні ти нікому нічого не доведеш. Тому стій спокійно, не галасуй, не роби різких рухів, які можуть бути сприйняті як агресивні. Всім своїм виглядом виражай миролюбність - це буде найкращою гарантією того, що при розсіюванні працівники міліції тебе не чіпатимуть. У таких випадках корисно мати при собі посвідчення особи - це може врятувати тебе від'затримки міліцією до «з'ясування особи»; ¦ якщо ж ти впав у юрбі, що рухається, то необхідно негайно підвестися, використовуючи всі можливі засоби - інакше тебе затопчуть. Для цього можна застосувати наступний прийом: швидко встати на четвереньки, виставити якнайдалі вперед опорну ногу і, не згинаючи її, під напором юрби різко піднятися. Чи постарайся згорнутися клубком, захищаючи голову передпліччями рук, закриваючи при цьому потилицю; ¦ при застосуванні сльозогінного газу можна захиститися наступними прийомами: закрити рот і ніс хусткою, змоченою у будь-якій рідині; якщо очі виявилися ураженими, необхідно швидко і часто моргати, щоб сльози вимили хімічний засіб. У будь-якому випадку найкраще залишити місце застосування газу. (з журналу) 3. Прочитайте текст. Який прийом активізації уваги слухача ми можемо вивести на його основі? Наведіть відомі вам приклади містифікацій з історії літератури. Коли ми і з якою метою можемо ви- користати цю інформацію? Поява віршів Порфирія Горотака на сторінках повоєнних еміграційних часописів стала справжньою сенсацією, «причому деякі відомі літературознавці прийняли були Горотака з його фантастичною біографією за чисту монету, і тільки молодий білоруський поет Алась Соловей відразу збагнув, що це, мовляв, український Козьма Прутков». Під псевдонімом Порфирій Горотак ховалися Леонід Моїіендз та Юрій Клен. Літературні містифікації та фальсифікації завжди мали у світовій літературі велике поширення - починаючи з античних часів. Це свідоме подання автором (або групою авторів) певних творів під справжнім чи вигаданим чужим ім'ям. Якщо реальному авторові приписують твори, які йому не належать, це - літературна фальсифікація. У випадку 235
|