Мінливий 103 Молодь Мінливий — (про погоду) перемінний. Пор. переливчастий. Мінливість — див. несталість. Міраж — див. марево. Мірило — (при оцінці, порівнянні тощо) мірка, критерій. Міркувати — думати. Пор. гадати. Мірошник — див. мельник. Міряти[ся] — див. цілитися. Місткий — (про посудину, чемодан тощо) укладистий; (про кімнату) просторий. МГсто — (рідше) город; заст., по- ез. град; (столичне) столиця. Місцевий — книжн. локальний; (що стосується даної місцевості, країни) тутешній. Пор. тубільний. Мітити — див. значити. Мітка — див. позначка. Мітла — помело. Міх — див. мішок. Міцний — сильний, дужий; (рідше) кріпкйй; (про будову тіла) кремезний. Міцніти — підсил. міцнішати; (ставати щораз сильнішим) дужчати, кріпнути, крїпшати. Міць — див. сила І. Мішанина — див. суміш. Мішатися — див. втручатися. Мішечок — див. кульок. Мішок — (рідше) міх; (великий) лантух. Мла — див. імла. Мливо — див. борошно. Млистий — див. імлистий. Млість — (солодка) знемога. Млі'ти — (з радості, захоплення тощо) умлівати. Млоїти — див. нудити. Млявий — див. в'ялий. Мнимий — див. уявний. МноголГтній — див. довголітній. Мов — див. наче. Мова — (рідше) язик. Див. розмова. Мовити — див. говорити. Мовкнути — див. тихнути. Мовчазний — мовчазливий; (рідше) мовчущий; підсил. безмовний. Мовчання — мовчанка; підсил. німота. Мовчати — підсил. німотствувати; заст. німувати, справляти німоту. Мовчки — підсил. безмовно. Мовчущий — див. мовчазний. Могила (могильна яма)—(рідше) гріб, гроб, яма. Пор. курган. Могильник, могйльщик — див. гробокоп. Могорич — див. хабар. Могутній — могучий, можний; (великої сили) потужний. Могутність — див. потужність. Могучий — див. могутній. Модистка — див. швачка. Модник — див. чепурун. Модниця — див. чепуруха. Можливий — див. імов'рний. Можливість — див. змога. Можний — див. могутній. Можновладець — див. вельможа. Моква — див. сльота. Мокреча — див. сльота. Мокрий — див. 1) вогкий; 2) сирий. Мокрість — див. вогкість. Мокріги — див. сиріти. Мокрота, мокротеча — див. сльота. Мокруватий — див. сируватий. Молити — див. благати. Молодець — (про бравого) -хло- пець-молодець; фольк. козак. Пор. юнак. Молодецький, молодечий — (бравий) бадьористий; розм. хвацький; (рідше) зуховатий. Пор. юнацький. Молодий — (що стосується юнака) юний. Пор. жених. Молодик — див. парубок. Молодиця — див. жінка. Молоді, -дйх — (про молоде подружжя) молодожони; пестл. молодята. Молодіж — див. молодь. Молодість — юність; (молоді літа) розм. молодощі. Молодожони — див. молоді. Молодощі — див. молодість. Молодята — див. молодї. Молодь — (рідше) молодіж; (чоловічого роду) юнацтво.
|