Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Одчайдушність 125 Ополоник ний; 2) розпачливий; 3) шибайголова. Одчайдушність — див. відвага. Одчайдушно — див. сміливо. Одяг — одежа, одіж, одіння; (про костюм) убрання, убір; (здебільшого жіночий) наряд. Одягати (кого) —одівати; (гарно) убирати; (пишно) наряджати. Одягатися — див. убиратися. Одягнйй — див. нарядний. Ожеледиця — ожеледь. Пор. лід. Оженитися — див. одружитися. Ожеред — див. скирта. Оживати — відживати; перен. відроджуватися, воскресати. Оживляти — прям. відживляти; (перен.— в пам'яті минуле тощо) воскрешати; (про спомини — зрідка) відсвіжувати, відсвіжати. Ожидати — див. чекати. Озвірілий — (з люті) оскаженілий, знавіснілий; посатанілий. Пор. розлючений. Озвіріти — див. розлютитися. Оздоба — див. прикраса. Оздоблювати, оздобляти — див. прикрашати. Оздорбвний — див. цілющий. Озиватися — (на заклик) відгукуватися, відкликатися, окликатися; див. ще відзиватися. Озимина — див. вруна. Озирати — див. оглядати. Озиратися — див. оглядатися. Озія — див. громада II. ОзлиднГлий — див. збіднілий. Озлидніти — див. збідніти. Озлість — див. досада. Ознайомлений — див. обізнаний. Окіл — див. околиця. ОкГп — див. окоп. Окладати перен. — див. бити. Оклецьок — див. 1) обрубок; 2) товстун. Окликатися — див. озиватися. Околиця — округа; (рідше) окіл. Околишній — (що знаходиться навколо) навколишній, навкружний; (здебільшого про місцевість і населення) довколишній. Околот — див. сніп. Окоп — окіп; військ, траншея; (рідше) шанець. Окраєць — див. скйб[к]а. Окраса — див. прикраса. Окрашати — див. прикрашати. Окремий — осібний; (взятий порізно) поодинокий (випадок і под.). Окремо — осібно, нарізно. Окріп — кип'яток; обл. вар. Округа — див. околиця. Округлий — див. круглий. Оксамит — див. бархат. Оксамитний, оксамитовий — див. бархатний. Окутувати — див. обкутувати. Олжа — див. неправда. Омана — див. марево. Онуча — див. ганчірка. Опам'ятатися — (прийти до пам'яті) отямитися; (після зомління тощо) опритомніти; (прийти до розуму) схаменутися; охамену- тися; (після сну) розм. очуматися, прочуматися, прочунятися. Опановувати (що) — оволодівати (чим); (цілком засвоювати що) освоювати. Опасистий — повний, повнотілий. Пор. гладкий. Опасистість — див. огрядність. Оперезати — див. ударити. Оперіщити — див. ударити. Опецьок — див. товстун. Опинатися — див упиратися. Опинитися — див. потрапити. Опікуватися — див. піклуватися. Опісля — див. потім. Оповивати — див. 1) обгортати; 2) укривати. Оповиватися — див. укриватися. Оповідання (в усній формі) — розповідь, оповідь, оповість; рідк. повість. Оповідати — див. розказувати. Оповідь — див. оповідання. Оповістка — див. оголошення. Оповість — див. оповідання. Оповіщати — див. оголошувати. Оповіщення — оповістка. Опоганювати — див. 1) поганити; 2) спотворювати. Ополоник — див. ложка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.