Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Поборник 139 Поволоктися Поборник — див. захисник. Побороти — (фізичною силою) подужати; (взяти верх) перемогти, подолати. Побоювання — див. турбота. Побоюватися — (в передчутті небезпеки, нещастя) обл. потерпати. Побратися (про одруження) — див. одружитися. Побрести (про повільну ходу) — (образно) розм. подибати; (насилу) почвалати, поплентатися, поплестися, потягтися, потягти, поволоктися, потеліпатися. Побріхувати — див. брехати. Повабитися (на кого, на що) — див. поласуватися. Повага — див. пошана. Повагом — див. повільно. Поважати — див. шанувати. Поважний — (дуже істотний, важливий) серйозний; (про особу, що відзначається серйозністю, солідністю і под.) солідний, статечний; (сповнений величності) важний, величний. Повалити (куди юрбою — розм.) — (образно) посунути; (енергійніше) розм. сипнути. Пор. сунути II. Повалитися (на землю тощо) — див. упасти. Поведенція — див. звичай. Повелитель — див. володар. Повелителька — див. володарка. Повеління — див. веління. Повертатися — (назад додому) вертатися. Поверх (будинку) —етаж. Поверхня — (ріки, моря і под.) гладінь, гладь. Поверховий перен. — неглибокий; (про знання і под. — ще) неґрунтовний; побіжний (погляд). Повеселити — див. порадувати. Повзати — (про плазунів) плазувати; (про комах) лазити. Повзти — плазувати; лізти. Пор. повзати. Повивати — див. обгортати. Повитуха розм.— сповитуха; заст. баба-сповитуха. Повів (вітру) — повівання; (легкий) подих; (сильніший) подув; поез. вітровіння. Повівати — (злегка) подихати; (сильніше) подувати. , Повід (для коней) — (для рогатої худоби) налигач; (мисл. — для хортів) швор[к]а, швора; смик. Повідомлення — сповіщення; офіц. донесення, рапорт. Пор. повідомляти. Повідомляти — сповіщати; (про які-небудь відомості) доносити, доповідати; офіц. рапортувати. Повідь — див. повінь. Повільний — (про ходу) тихий; (рідше) розм. длявий. Повільність — див. ступневість. Повільно — (про хід) тихою ходою, тихо, помалу; (не поспішаючи) поволі, повагом. Повінчатися — див. одружитися. Повінь — повідь, водопілля. Повірений — див. уповноважений. Повість — див. оповідання. Повітка — див. сарай. Повіятися (куди) — див. податися. Повний — (чого) цілий (віз сіна і под.); (цілком пройнятий чим — про абстрактні поняття) цілковитий, абсолютний (спокій і под.); (з вигляду) див. 1) огрядний; 2) повнолиций. Повністю — див. цілком. Пбвність — див. огрядність. Повноважений — див. уповноважений. Повноваження — див. доручення. Повновидий — див. круглолиций. Повнішати — див. гладнути. Повнолиций — повний, повновидий. Повнота — див. огрядність.^ Повнотілий — див. огрядний. Поводитися (з ким) — обходитися (з ким), ставитися (до кого). Повозка — візок; (легкий, іноді з відкидним верхом) бричка; (з критим верхом — образно) халабуда. Поволі — див. повільно. Поволоктися — див. поплентатися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.