Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
177 Ставний )гу) насамперед; (рідше) розм. зразу. Спрчйнок — див. відпочинок. Спочити — відпочити; (недовго) перепочити; (рідше) передихнути. Справа — діло; (про обставини — ще) річ. Справдження — див. здійснення. Справджувати — див. здійснювати. Справджуватися — див. здійснюватися. Справді — дійсно; уроч. воістину. Справедливий — правий, правдивий; заст. праведний. Пор. слушний. Справедливість — див. 1) слушність; 2) сумлінність. Справедливо — див. 1) слушно; 2) сумлінно. Справжній — правдивий; (тільки про підпис) власноручний, автентичний; (істинний) розм. сущий. Пор. дійсний. Справитися (з чим) — розм. упоратися; (рідше) увинутися (заст); (зовсім закінчити) покінчити. Справіку — див. споконвіку. Справляти — купувати; (своєю старанністю) придбавати. Справний — див. 1) акуратний; 2) ретельний. Спрага — жага. Спраглий — (про лан, землю від спеки тощо) жадний, жадібний; (рідше) жагучий. Сприйнятливий — див. чулий. Сприскувати — скроплювати, оббризкувати; (дощем — ще) покапати, покрапати. Спритний — вправний; (про рух, прийом тощо — ще) зручний, меткий, умілий. Спритність—вправність; зручність, меткість, умілість. Пор. спритний. Спритно — вправно; зручно, метко, уміло. Пор. спритний. Спричиняти — спричинювати (що) спричинятися, спричинюватися (до чого); (шкоду, лихо і под.) заподіювати, завдавати; (неприємності — рідше) викликати. 12 — 637 Сприяння — підтримка, допомога. Сприяти — помагати, допомагати; розм. пособляти. Сприятливий — (позитивний) прихильний; піисил. добрий; (про час дії) слушний. Стрійний — див. нарядний. Спроквола — протягом. Спромога — див. змога. Спромогтися (на що) — (на майно тощо) розжитися; розм. збитися (на хату тощо); (рідше) стягтися. Спроможний — див. здатний. Спроможність — див. змога. Спростовувати — заперечувати. Спрямовувати — скеровувати, направляти (кого куди); (щось у ціль) наводити; націлювати, націляти. Спускатися — див. спадати. Спустіти — спорожніти; (від людей) обезлюдіти. Спустошений — зруйнований, знищений; розорений; сплюндрований. Пор. спустошувати. Спустошення — зруйновання, знищення, знищування; розорення; сплюндрбвання. Пор. спустошувати. Спустошйтель — див. руїнник. Спустошувати — пустошити, знищувати; нищити; (країну, господарство і под. — рідше) розоряти; (сильніше) рідк. плюндрувати. Сп'янілий — підпилий, захмелілий. Срамота — див. ганьба. Срібляник — див. багач. Сріблястий — див. сивий. Ставати І — див. зупинятися. Ставати II безос. — див. 1) вистачити; 2) починати. Ставитися— див. 1) здійснюватися; 2) діятися. Ставити (будинок — і под.) — див. будувати. Ставитися — див. поводитися. Став[6к] — сажалка; обл. сажавка; (для розведення риби) спец. рибник. Ставний — поставний, стрункий; заст. статурний. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.