Уминати 192 Уривчастий дійти; упокоїтися, спочити; заст. спустити дух; (про багатьох на полі бою і под.) загинути, полягти, лягти. Уминати (образно — з апетитом їсти) затирати; фам. трощити, гателити; (старанно, все до решти) теребити; див. ще жерти. Умирати — кінчатися, конати; (пе- рен. — образно) розм. доходити; уроч. відходити, упокоюватися. Умисно — див. навмисно. Умілий — тямущий, вправний, досвідчений; (що виявляє кмітливість і под.) дотепний. Умілість — див. спритність. Уміло — див. спритно. Уміння — хист; (рідше) тяма. Уміти — знати, тямити. Умлівати — непритомніти, обмирати. Умова — див. угода. Умовкати — затихати, занишкнути, заніміти. Умовляти — див. просити. Умовлятися — див. домовлятися. Умудритися — ухистйтися, ухитритися, приловчитися. Унадитися — див. учащати. Уникати — обминати; (людей — ще) цуратися, сторонитися. Унишкнути — стихнути, вщухнути. Пор. утихомирюватися. Унікальний — див. рідкісний. Упадати (коло кого) розм. — витися (коло кого), увиватися; (рідше) падати. Пор. 1) підлабузнюватися; 2) доглядати. Упадок — див. 1) падіж; 2) по- мір. Упасти — повалитися, простягнутися; (додолу) розм. бахнутися, бухнути, бухнутися; (важко) гупнути, бабахнути, бебехнутися]; (з гуркотом) грюкнутися, грймнутися, гепнути[ся]; (з шумом) брязнути, беркицьнутися; (в мокре) брьохнутися. Пор. шубовснути. Упевнювати — див. запевняти. Упевнюватися, упевнятися — див. переконуватися. Упекти — див. ударити. Упертий — непоступливий, затятий; (з примхами) норовистий, натуристий; заст. огурний. Упертися — (в негативному ставленні до чого) затятися, затну- тися. Упертість — непоступливість, затятість. Упиватися — див. хмеліти. Упиратися — пручатися; розм. но- ровйтися, опинатися; розм. комизитися; (роздратовано і под.) перен. брикатися; заст. огуряти- ся. Упитися — підхмелитися; розм. фам. надудлитися, набратися, налитися, налигатися, насмоктатися. Уповати — див. надіятися. Уповноважений — повноважний (представник)-, (в справах) повірений, довірений. Уподобатися — див. сподобатися. Упокоїтися — див. умерти. Упокорення — приниження. Упокорювати — див. смирйти. Упокоюватися — див. умирати. Упоратися — див. справитися. Упоряджати — див. улаштовувати. 'Упорядження — див. устаткування. Управління — див. керівництво. Управляти — див. правити. Упрівати — див. пітніти. Упряж — (на коня) збруя; фольк. заст. наряд. Уп'ястися — див. учепитися. Урадити — див. вирішити. Уразливий — див. ущипливий. Урвати — див. 1) перервати; 2) ударити. Урвиголова — див. шибайголова. Урвище — див. обрив. Уриваний — див. уривчастий. Уриватися — див. припинятися. Уривистий — див. уривчастий. Уривок — частина; (тексту) фрагмент. Уривчастий — відрйвчастий, уривистий; (рідше) уриваний; (про манеру говоріння тощо) відрубний.
|