Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Бездомник 20 Безнастанно Бездомник — (рідше) бездбмок; (без рідкі і власної хати) бурлака; нетяга. Бездонний — див. глибокий. Бездощевий, бездощовий — див. засушливий. Бездощів'я — див. засуха. Бездушний — див. 1) неживий; 2) нечулий. Безжалісний — безжальний, (що не знає співчуття) безсердечний; (рідше) безсердний; (сильніше) жорстокосердий, жорстокий; (що не знає пощади) безпощадний. Безжалісність — див. жорстокість. Безжалісно — безжально, безсердечно, безсердно; жорстоко; безпощадно. Пор. безжалісний. Безжальний — див. безжалісний. Безжально — див. безжалісно. Безжурний — (що нічим, не журиться) нежурливий; (рідше) безсумний; (що не має турбот) безтурботний; (рідше) безклб- потний. Беззаборонний — безборонний; (в чому нема заборони) незаборо- нений, дозволений; (без обмежень в користуванні) вільний. Беззавітний — див. самовідданий. Беззавітність — див. самовідданість. Беззаконний — див. злочинний. Беззаконник — див. злочинець. Беззахисний — безборонний; (рідше) безоборонний. Беззвучний — безгучний; (про працю мотора тощо) безшумний; (про голос, плач тощо) глухий; див. ще приглушений. Беззвучно — див. тихо. Безземельний — див. бідний. Беззмістовний — пустий; (про фрази тощо) порожній; (сильніше) пустомовний; розм. пустопорожній. Безклбпотний — див. безжурний. Безконечний — див. безмежний. Безконечність — див. безмежність. Безкраїй, безкрайній — див. безмежний. І Безкраїсть, безкрайність, безкрай— див. безмежність. Безкровний — див. блідий. Безладдя; (рідше) безлад — не- I лад, непорядок; ^повний ирак організованості) хаос; розм. розгардіяш. Безладний — неорганізований; (позбавлений порядку і под.) хаотичний. Пор. недоладний. І Безлйчнкй — див. безсоромний. Безлйчник — див. безсоромний. Безлйчність — див. безсоромність. Безліч — див. багато. Безлюдний — (без жителів) неза- селений, ненаселений; (такий, де не видно або нема в даний момент людей) пустинний. Безлюдько — див. відлюдник. Безмежний — (про простір) безкраїй, безкрайній; (рідше) безконечний; (якому не видно кінця — берегів) безбережний, безберегий; (якому немає міри) безмірний, незмірний; (якого* оком годі охопити) неосяжний, неоглядний, неозорий; (про почуття) безмірний; (рідше) без- граничний. Безмежність — безкраїсть, безкрайність; (рідко) безкрай» (розм.); безконечність; безбережність; безмірність; неосяжність, неоглядність, неозорість; безмірність; обл. безмір. Пор. безмежний. Безмежно — без краю, без кінця; (сильніше) без кінця-краю, безбережно; неосяжно, неоглядно, неозорно, неозоро; безмірно; безгранйчно. Пор. безмежний. Безмірний — див. безмежний. Безмірність, безмір — див. безмежність. Безм'рно — див. безмежно. Безмовний — див. мовчазний. Безмовно — див. мовчки. Безмозкий — див. дурний. Безнадійний — див. розпачливий. Безнадійність—безнадія; (крайня} відчай, розпач; обл. розпука. Безнастанний — див. безупинним. І Безнастанно — див. безупинно^ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.