Високий 37 Витріщати Високий — (на зріст) рослий; (високий і худий) довготелесий, довгов'язий; (про дерево, траву— образно) гінкий. Високість — див. височина. Високодумний — див. зарозумілий. Високодумство — див. зарозумілість. Високомовний ¦$- пишномовний; (про стиль) високий. Високоталановитий — див. талановитий. Високоякісний — див. доброякісний. Висолопити — див. висувати. Висота — (вертикальний вимір знизу догори) височина. Височина — (простір високо над землею) висота, високість, височінь, вишина; поез. вись. Виспівати — (про плоди і под.) вистигати, зріти. Пор. доспівати. Вистава — спектакль. Вистачати безос. — ставати; заст. виставити. Вистигати І (втрачати тепло) — вихолоджуватися, вичахати; (про страву) простигати, вихолоняти; (лише докон.) прохолонути; обл. прочахнути. Вистигати II — див. виспівати. Вистрибувати — див. вискакувати. Вистромлювати, вистромляти — див. висувати. Виступ (про поведінку) — (нетактовний) вихватка; (несерйозний) розм. вибрик. Виступці — див. туфлі. Висувати, висовувати — (звідки) витикати, вистромлювати, вистромляти; (голову, тулуб) * вихиляти; (тільки докон. про язик) фам. висолопити. Вись — див. височина. Витаскувати — див. витягати. Витвережуватися — розм. охмелятися. Витвір — (природи, людського розуму) творіння, твір; (рідше) утвір; (фантазії) породження, плід, виплід; обл. твориво. Витворяння — див. пустощі. Витворяти, витворювати розм. — (про пустощі) виробляти, коїти, витівати. Вити (про собак, вовків і под.)— завивати, (жалібно) скиглити, квилити. Витикати (звідки) — див. висувати. Витискати — див. 1) видавлювати; 2) випихати. Витися — (звивистим рухом) звиватися, крутитися; (зигзагами— про річку, дорогу тощо) перен. зміїтися, в'юнитися; (дим клубами) клуботатися, клубочйтися. Пор. упадати. Витівати — див. витворяти. Витівка — (пустотлива) вигадка; (хитра, злобна) штука. Витівник — див. вигадник. Витівниця — див. вигадниця. Витікати — (краплями) сочитися, слизити; (струминкою) цідитися, точитися; (з силою) бити (струменем). Витісняти — див. випихати. Витлумачувати — див. розгадувати. Витовкти — див. 1) витоптувати; перен. 2) визубрити. Витолочувати — див. витоптувати. Витончений — (слух, смак) тонкий; (про манери) делікатний; (з естетичного погляду) вишуканий, добірний (слово, мова). Витоптувати — (траву, посіви) витолочувати; (лише докон.) витовкти. Витравний — див. їдкий. Витрачати — див. тратити. Витребеньки розм. — див. 1) вигадки; 2) дрібнички. Витребенькувати — див. вередувати. Витрішкуватий — вирячкуватий; розм. вирлоокий, банькатий, лупатий; (рідше) булькатий; вульг. балухатий. Витріщати (очі) розм. фам. — витріщатися, вирячувати (очі), вирячуватися, вибалушувати (очі), вилуплюватися. З*
|