Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Вовтузитися 44 Воняти Вовтузитися — див. 1) (про зайву возн,ю) марудитися; 2)^ (неспо- ' кійно сидіти) вертітися. Вогкий — вологий; рідк. вільготний, вільгий; (про погоду, дрова і под.) сирий; перен. гнилий; підсил. мокрий. Вогкість — вологість, вільгість; сирість, гнилизна; мокрість. Пор. вогкий. Вогкуватий — волржистий; сируватий, гнилуватий; мокруватий. Пор. вогкий. Вогненний — див. вогняний. Вогнестрільний — огнестрільний, вогнепальний, огнепальний. Вогнистий — див. вогняний. Вогнище — багаття; (піонерське) костер; обл. ватраг: Вогняний — огняний, вогненний, огненний, вогнистий, огнистий. Вогонь — див. стрілянина. Водитися (з ким) — знатися, приятелювати; (різко, несхвально) розм. лигатися, злигуватися; фам. знюхуватися. Водник (діжка) — див. діжка. Водовмістище — див. водоймище. Водограй — див. фонтан. Водоймище — водойма, водовмістище, водосховище. Водомий — див. водорйй. Водопілля — див. повінь. Водорйй — водомий, вимивина, вимоїна. Водосховище — див. водоймище. Водяник — див. чорт. Водянка — див. діжка. Воєначальник — див. полководець. Воєнний — див. військовий. Вожак — див. ватажок. Вождь — проводир; (ідейний) керівник; (політ, партії — зрідка) лідер. Пор. командир. Возз'єднувати — див. з'єднувати. Возитися (з ким, з чим) — (занадто) панькатися, цяцькатися; (задовго) вовтузитися; (з чим трудним, заплутаним) морочитися. Возовик (кінь) — див. ломовик. Возовня — див. сарай. Возорбб — див. стельмах. Воістину — див. справді. Воїн — вояк, вояка, войовнйк; (жартівливо) рубака. Пор. солдат. Воїнство — див. військо. Воїнський — вояцький. Войовнйк — див. воїн. Волати — див. кричати. Воло — див. підгруддя. Воловник, воловня — див. хлів. Воловодити[ся]—див. марудити[ся]. Вологий — див. вогкий. Вологість — див. вогкість. Вологнути — див. сиріти. Володар — (що має владу) владар, владика, господар; книжн. велитель, повелитель. Пор. володілець. Володарка — владарка, владичиця, велителька, повелителька. Пар. володар. Володілець — (що володіє чим) володар; (рідше) володільник; (що сам розпоряджається своїм майном) господар; (лише приватного майна) власник. Володільниця — володарка; господиня; власниця. Пор. володілець. Воложистий — див. вогкуватий. Волок — див. сітка. ВолоХа — див. шнурок. Волокйта — тяганина. Волокти — див. тягти. Волоктися — див. тягтися. Волосся — (про кучеряве) кучері; (у жінок — сплетене) коса. Пор. 1) патли; 2) чуб. Волоть — див. гроно. Волохатий — (занадто оброслий волоссям, шерстю) кошлатий, косматий, мохнатий, пелехатий; (з скуйовдженим волоссям) патлатий, кудлатий*. Волоцюга — див. бродяга. Волочити — див. 1) боронувати; 2) тягти. Волочитися — див. вештатися. Волошковий (колір) — васильковий. Воля — див. свобода. Вонючий — див. смердючий. Воняти — див. відгонити. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.