Глумитися 50 Годі Глумитися — див. знущатися. Глумливий — див. глузливий. Глупак — див. дурень. Глупота, (рідше) глупота — див. дурість. Глухий — див. 1) беззвучний; 2) відлюдний. Глухо — див. тихо. Глушина — глуш, (глухий) закуток; перен. нора. Глядачі — див. публіка. Глядіти — див. ]) дивитися; 2) доглядати. Глянути — поглянути, позирнути; (уважніше) подивитися; (бистро) зиркнути; розм. блимнути (очима), блйкнути (очима); обл глипнути (очима). Глянц, глянець — див. лиск. Гнати — див. 1) їхати; 2) переслідувати. Гнатися — (за ким) гонитися; улягати; (скоро бігти, їхати) мчати, мчатися, нестися; розм. (гоном) гонити; (гоном) гнати. Гнилизна — гниль, гнилятина; (на дереві) трухлявина, трухлятина, порохня, порохно. Гнилий — (про дерево) трухлий, трухлявий, порохнявий. Пор. 1) вогкий; 2) затхлий. Гнилуватий — див. вогкуватий. Гнилятина, гниль — див. гнилизна. Гнити — (про дерево) трухлявіти, трухнути, порохнявіти; (в землі) тліти, пріти. Гнів — (рідше) гнівання, пере- сердя; (до крайніх меж) лють, лютість. Гніватися — сердитися. Гнівити — сердити; під сил. розлючувати. Гнівний — сердитий; підсил. розгніваний, розсерджений; (до крайніх меж) розлючений, розлютований. Гніздити — див. бити. Гніздитися — (про птахів — ще) моститися; (на землі) кублитися. Гніздо — (птахів, дрібних тварин і перен*.) кубло; див. ще лігвище. Гніт — (про режим насильства) утиск, гнобительство, гноблення, пригноблювання. Гнітити — (фізично, також психічно у пригнічувати, давити; див. ще гнобити. Гнобитель — пригноблювач, утискувач, утисник; (вільного слова, волі) душитель; книжн. тиран. Гнобительство — див. гніт. Гнобити — пригноблювати, утискати, утискувати, гнітити; (репресіями і под.) душити. Гноблення — див. гніт. Гнуздечка — див. вуздечка. Гнути — згинати; (злегка) „ нагинати; (додолу) хилити, нахиляти, клонити. Гнутися — див. хилитися. Гнучкий — (рідше) гнучий; розм. вигинистий. Говір — див. 1) діалект; 2) гомін. Гов'рка — див. 1) діалект; 2) розмова. Говіркий — див. балакучий. Говорити — (більш конкретно) ка- % зати; (до кого) мовити; (з ким) розмовляти; (про всячину) розм. балакати, гомоніти; обл. гуто- рити. Пор. 1) базікати; 2) мимрити. Говорлйвий — див. балакучий. Говорун — див. балакун. Говоруха — див. балакуха. Говорючий — див. балакучий. Гоготіння, гоготання — див. гудіння. Гоготіти, гоготати — див. гуд.'ти. Годен, годний — див. гідний. Година — див. 1) погода; 2) час. Годинник—(баштовий з музикою) куранти; (стінний) заст. дзиґар, (звичайно в мн.) дзиґарі. Годити (кому) — догоджати. Годитися І (кому) — здаватися, придаватися, знадоблятися (звичайно лише докон.). Годитися II (давати згоду на що) — див. згоджуватися. Годиться — див. випадає. Годі предик. — буде; (звичайно з неозначеною формою дієслова)
|