Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Деркач П. М.
Короткий словник синонімів української мови.

Сторінка (загалом з 3 до 210):
Попередня 
Наступна

Громадити
54
Гуляння
Громадити — див. гребти.
Громадільник — гребець.
Громадський — (що стосується
суспільства) суспільний; (стосовно
загалу, народу) загальний,
народний, всенародний. Пор.
публічний.
Громадськість (як колектив) —
суспільність, суспільство; загал.
Пор. публіка.
Громило — погромник, розбишака.
Пор. бандит.
Громити — бити; підсил.
розбивати, розгромлювати,
розтрощувати.
Громовий (про звук) — див.
голосний.
Громовйна — див. блискавка.
Громовиця — див. гроза.
Громогласний — див. голосний.
Гроно (ягід тощо) — китиця; розм.
кетяг; обл. кім'ях; (кукурудзи,
проса) волоть.
Грошовитий — див. багатий.
Грошолюбний — див.
користолюбний.
Груба — див. піч.
Грубий (про характер) —
грубіянський, брутальний; (про об'єм,
розмір) див. товстий.
Грубник — топїльник, опалювач;
(при печах парових котлів)
кочегар.
Грубнути — див товстіти.
Грудка — див. др'бка.
Грудь — поез. перса.
Груз — див. щебінь.
Грузнути — загрузати, стрягнути,
застрягати.
Грузовик — грузовйй автомобіль,
грузова машина; (рідше)
ваговоз. Пор. автомобіль.
Грузький—грузлий, грузний,
драглистий, багнистий; (про дно
ріки) тванистий.
Грузькість — див. в'язкість.
Грунт — земля.
Ґрунтовний — (про знання,
вивчення чого і под.) глибокий,
всебічний; (про зміни тощо)
докорінний.
Грунтуватися — (на чому)
основуватися, базуватися.
Грунь — див. верх І.
Група — див. гурт.
Грюкати — підсил. грюкотати,
грюкотіти. Пор. гримати.
Грюкіт, грюк — див. гуркіт.
Грюкнутися — див. упасти.
Грюкотати, грюкотіти — див.
грюкати.
Грядущий — див. прийдешній.
Грязний — див. болотистий.
Грязь — підсил. грязюка; рідк.
болото, багно, багнюка, калюка.
Грязький — див. болотистий.
Грякати — див. гримати.
Губи — заст., поез. уста.
Губити (доводити до загибелі) —
занапащати, запропащати; заст.
збавляти.
Губитися — див. щезати.
Гугіт — див. гудіння.
Гуготіння — див. гудіння.
Гуготіти, гугоніти — див. гудіти.
Гуд — див. гудіння.
Гудина, гудиння — див. бадилля.
Гудити — див. ганити.
Гудіння — гул; (рідше) гуд; (по-
% лум'я, також про далекий звук
грому тощо) гугіт, гуготіння,
гоготання, гоготіння; стугін,
стугоніння. Пор. гудіти.
Гудіти — густи; (про полум'я,
далекий грім тощо) гоготати,
гоготіти; підсил. гуготіти; (рідше)
гугоніти; (глухо — про мотор
тощо) стугоніти, рокотати,
рокотіти.
Гук — (грому, вибуху снаряда
тощо) грюк, грдекіт.
Гукати — див. 1) кричати; 2)
(кого) кликати.
Гукнути — див. покликати.
Гул — див. гудіння.
Гулі — див. гуляння.
Гуляка — гультяй; гульвіса;
(безжурний) бенкетар; рідк. байда.
Гулянка розм. — (у вужчому колі
гостей) заст. бесіда. Пор.
гуляння.
Гуляння — (на дозвіллі)
погуляння, погулянка; (про товариські
розваги молоді) розм. гулянка,
гулі, гульня, гульба; обл. гуль-
бощі, гульки.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.