Довгий 60 Докидати вання паль) баба; (військ., іст.— для розбивання стін) таран. Довгий (в часі) — див. тривалий. Довгість (в часі) — див. тривалість; Довговолосий — патлатий. Довгов'язий розм. — довготелесий. Пор. високий. Довголітній — (що триває багато років) багатолітній, багаторічний; - рит. м'ноголітній. Довгоногий — розм. цибатий, голінастий. Довгота (в часі)--див. тривалість. Довготелесий — див. довгов'язий. Довготривалий — див. тривалий. Довгочасний — див. тривалий. Доведений — див. безсумнівний. Довершений — див. досконалий. Довід — (логічний) аргумент; (речовий) доказ. Довідатися — дізнатися; розм. прочути; несхв., розм. пронюха- ти. Пор. довідуватися. Довідка — див. посвідка. Довідуватися—дізнаватися; (шляхом розпитів) допитуватися несхв., розм. Пор. розвідувати. Довірений — див. уповноважений. Довіреність — (про документ) доручення. Довірливий — легковірний. Довіряти (кому, чому) — (йняти віру) вірити; (мати довір'я) покладатися (на кого, на що), увірятися, звірятися, здаватися. Довічний — див. вічний. Довкола — див. навколо. Довколишній — навколишній, навкружний, околишній; (в близькому сусідстві) поблизький, ближчий, сусідній. Доводити (переконливо) — (давати доказ) доказувати; (являтися доказом) свідчити. Доволі — (скільки хочеться) уволю, удосталь, досхочу. Доволоктися — див. дотягтися. Догадка — здогад, домисел; (рідше) догад; (на основі деяких даних) припущення. Догадливий — див. кмітливий. Догадуватися — угадувати; розм. домислюватися; (лише докон.) доміркуватися, зміркувати. Догана-— (рідше) гана; (з боку громадськості) осуд. Доганяти — наздоганяти, здоганяти; (при переслідуванні) настигати; (рідше) наспівати. Догідливий — див. услужливий. Догідний — див. годящий. Догляд — нагляд. Доглядати — (про нагляд) глядіти, пильнувати; (рідше) розм. пантрувати; (про піклування) ходити (коло кого); (з винятковою дбайливістю — ще) упадати (коло кого); рідк. падати (коло кого). Доглядач — див. сторож. Договір — угода; (міжнародний про ненапад і под.) дипл. пакт, трактат. Договорювати — (до кінця) доказувати, домовляти. Договорюватися (про що) — див. домовлятися. Догоджати — див. годити. Додавати — добавляти; (до ціни) накидати, набавляти; (в розмові) розм. докидати (слово). Додаток — додача; розм. добавок; (до ціни) набавка, накидка; (понад умовлену ціну) надда- ток; (до тексту тощо) доповнення. Додумуватися — див. угадувати. Дожидати[ся] — див. ждати. Дозвільний — (про час) вільний; розм. гулящий. Дозволений — див. беззаборонний. Дозоляти — див. дошкуляти. Дозорець — див. 1) наглядач; 2) сторож. Дозрілий — (про літа, вік) дї- йшлий, дорослий; обл. доходжа- лий. Пор. спілий. Дозрілість — див. спілість. Доїдати — див. досаждати. Дока розм. — дойда, митець, тя- муха; (рідше) дотепа. Доказ — див. довід. Доказувати (про підтвердження) — див. доводити. Докидати — див. додавати.
|