Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Деркач П. М.
Короткий словник синонімів української мови.

Сторінка (загалом з 3 до 210):
Попередня 
Наступна

Зазнати
72
Закривати
Зазнати (чого) — зажити; (рідше)
дізнати, звідати.
Зазначка — позначка, помітка.
Зазублений — див. щербатий.
Зазублина — див. щербина.
Зазублювати — вищерблювати.
Зазублюватися — див.
вищерблюватися.
Заінтересованість — див.
зацікавлення.
Заїдатися (про розсварених) —
див. сваритися.
Заїдня — див. гризня.
Заїзд (приміщення для ночівлі)
розм. — заїжджий двір; заст.
постоялий двір.
Заїхати — див. ударити.
Зайвий — див. непотрібний.
Зайда — див. заволока.
Зайдиголова — див. 1) навіжений;
2) шибайголова.
Займати (кого) — див. зачіпати.
Займатися (про горіння) — див,
загорятися.
Зайчик (світляні плямки) — див.
в [д б лиск.
Зайшлий — див. захожий.
Закабаляти — див. поневолювати.
Закаблук — задник; рідк. обл.
зап'яток.
Заказувати — див. забороняти.
Закаляти — див. забруднити.
Закамарок — див. закуток.
Закапелок — див. закуток.
Закарваш, закавраш — див.
вилога.
Закасувати — див. закачувати.
Закатувати — див. замучити.
Закачувати (рукави тощо) —
закасувати, засукувати, закочувати.
Заквітчувати — див.
прикрашати.
Закид — (в легшій формі) докір.
Закидати — див. 1) докоряти;
2) натякати; 3) завалювати.
Закинути (в невідоме місце) —
(про річ) задіти, заподіти; розм.
запроторити, затасувати.
Закінчення — див. 1) кінець; 2)
розв'язка.
Закінчувати — див. кінчати.
Закінчуватися — див, кінчатися.
Закіп — див. шанець.
[ Заклад (організація) — див.
установа.
Заклад — парі; битися об заклад;
іти (йти) на (в) парі.
І Закладати — див. засновувати.
Заклик — (рідше) поклик; уроч.
клич.
Закликати — див. запрошувати.
Заклинатися — див. клястися.
Заклопотаний — (під впливом Тур-
боти) стурбований,
занепокоєний.
Заклопотаність — див.
стурбованість.
Заклопотано — див. стурбовано.
Заклюнутися, уклюнутися — див.
завестися.
Заключний — див. кінцевий.
Заклякати — див. клякнути.
Заклякнути — (від холоду)
задубіти, одубіти; (стати холодним
як лід) заледеніти; (стверднути
як кістка) закостеніти; розм.
закоцюбнути, закоцюбти,
заціпеніти; (про почуття холоду —
ще) змерзти, мерзнути. Пор.
•замерзати.
Заклятий (про ворога тощо)—див.
запеклий.
Заколот — див. бунт.
Заколотник — див. бунтар.
Законний — див. слушний.
Законність — див. слушність.
Законно — див. слушно.
Законопачувати — див.
конопатити.
Закопувати — заривати (в землю).
Закопчувати — коптити; (вкривати
кіптем) задимлювати,
закурювати. *"
Закордонний — загранйчний,
зарубіжний.
Закорковувати — див.
закупорювати.
Закортіти — див. захотітися.
Закостеніти — див. заклякнути.
Закохання — див. кохання.
Закоцюбнути, закоцюбити — див.
заклякнути.
Закочувати — див. закачувати.
Закривати — (отвір тощо)
затуляти; (вікно, обличчя)
заслоняти. Пор. затикати.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.