їздець 86 Канючити тварин і под.) дибитися, настовбурчуватися. Пор. гороїжитися. їздець — див. вершник. їздити — див,- подорожувати. їство — див. страва. їсти — споживати; (небагато, по- Кабак — див. шинок. Кабала — рабство. Кабан — (дикий) заст. вепр; обл. дик. Каблук — підбор; (жіночий високий) корок; обл. рідк. обцас. Каблучка — перстень; (шлюбна) обручка. Кавалерист військ. — кіннотник, кіннотчик. Пор. вершник. Кавалерія — кіннота. Кавалок — див. кусок. Каверзи (мн.) — див. пГдступи. Каверзник — див. шибеник. Каверзувати — див. пустувати. Кадіб, кадівб — див. 1) бочка; 2) діжка. Кадібець — прйкадок, діжечка; (на масло) обл. фаска. Кадовбина — див. ополонка. Кадуб — див. бочка. Казан — котел. Казаняр — див. котельник. Казати — див. 1) говорити; 2) наказувати. Каземат — див. арештантська. Казитися — див. 1) дуріти; 2) шаленіти. Кайдани — прям. і перен. пута. Калабаня — див. калюжа. Калабатина — див. калюжа. Каламар — див. чорнильниця. хапцем) перекушувати, закушувати; див. ще уминати. їхати (щосили) гнати, гнатися, мчати, мчатися, нестися; [вправно верхи) вигравати конем, гарцювати; (бистро) скакати; (галопом) галопувати. Каламутити (воду) — мутити, колотити. Каламутний — див. мутний. Каланча — див. вежа. Калач — див. хліб. Калитка — див. гаман. Калічити — див. спотворювати. Калюжа — обл. калабаня, калабатина; (глибока) баюра; (з гряззю) барліг. Калюка — див. грязь. Каляти — бруднити, мазати, валяти. Пор. бруднити. Кальний — див. грязький. Каменйця—і)ив. будинок. Каменяр — (занятий на каменоломні) каменолом; (що теше камінь) каменотес. Камін — див. піч. Кам'яниця — див. будинок. Канава — рівчак, рів; (рідше) фбса. Канат — линва, кодбла, бечова. Канделябр — див. свічник. Кандйба обл. — шкапа. Канонада — див. стрілянина. Канонір — див. артилерист. Кантар — див. вуздечка. Канути — див. капати. Канчук — див. нагайка. Канюка — див. прошак. Канючити — див. просити. и Ймення — див. ім'я. І Йойкати — див. кричати. Йойк — див. крик. І Йолоп — див. телепень. К
|