Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Літошній 98 Любуватися Літошній — див. торішній. Лічба — лічіння, лічення, лік, рахування. Лічити — рахувати. Лляти — див. лити. Ллятися — див. литися. Лоб — див. чоло. Лобас — довбеха. Пор. тупиця. Лобур, лобуряка — див. бовдур II. Ловець — див. мисливець. Ловецький — див. мисливський. Лови — влови, ловитва; див,, ще полювання. Ловити — див. хапати. Ловко — див. хороше. Ложе — див. 1) постіль; 2) річище. Ложка — (розливальна — здебільшого дерев'яна) ополоник. Лозина — див. різка. * Лозунг — див. гасло. Локальний — див. місцевий. Локомотив — див. паровоз. Локшити — див. 1) сікти; 2) бити. Лом — див. ламань. Ломака — див. дрюк. Ломити — див. ламати. Ломитися (куди силою) — вдиратися, добиватися, добуватися. Ломкйй — див. ламкий. Ломовик — вантажний кінь, возовик, ваговоз битюг, битюк. Лопата — (залізна) заступ; обл. рискаль. Лопати І—лопатися, трїскати[ся]; (про посудину, струну і под.) лускати[ся]; (про шкіру, землю, овочі і под.) розм. репатися. Лопати II (лише недокон. — вульг.) — див. жерти. Лопатка — див. шпала. Лопонути — див. дременути. Лопотіння — див. шелест. Лопотіти — див. шелестіти. Лошак — див. жеребець. Лошиця — див. кобила. Лощйтися— див. лисніти[ся]. Лощина — див. видолинок. Лощовина — див. видолинок. Луб — див. лико. Луб'янець — див. козуб. Луг — див. лука. [ Лузати — див. гризти. Лузга — див. кірка. Лука І — луг; (обгороджена, недалеко садиби) левада; (заливна) заплава, заплавина; (рідше) оболонь. Лука II — див. закрут. ( Лукавий — див. підступний. Лукавство — див. підступність. Луна — поез. відлуння. Пор. відгомін. Лунати — (про звуки) відбиватися, віддаватися; (широко, далеко) розлягатися, розкочуватися; (про різкий крик і под.) розтинатися. Лункий — (про сміх, пісню і под.) заливний, заливистий, розкотистий. Пор. дзвінкий. Лупатий — див. витрішкуватий. Лупити — драти, дерти. Лупцювати розм. — лупити, дубасити, духопелити, гатити, мотлошити. Пор. бити. Лускати[ся] — див. лбпати[ся] І. Лускач — див. щипці. Лускіт — див. тріск. Луснути — див. ударити. Лут — див. лико. Лучина — див. скіпка. Лучити — див. цілити[ся]. Лушпайка — лушпина; (яйця, кавуна) шкаралупа. Пор. кірка. Лушпинка — див. шкірка. Лущити — див. 1) бити; 2) орати. Люба, -бої — див. мила. Любий — (серцю) коханий, милий; (про іменникове вживання) див. милий. Любитель — див. аматор. Любителька — див. аматорка. Любити — (про закоханих) кохати (кого), кохатися (в кому). Любка — див. мила. Любко — див. коханець. Любо предик. — мило, приємно. Любов — (про закоханих) кохання; рідк., фольк. закохання. Любомудр — див. мудрець. Любощі, -щів — (любовні) пестощі, ласки, милування. Любуватися (чим) — милуватися; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Деркач П. М. Короткий словник синонімів української мови.