За княжої доби тут нібито лежав торговельний шляї За переказами, це місце відділялось від Дністра зарі стями ліщини. Тут зупинялися проїжджі купці на відпі чинок і називали це місце заліщиною. В. А. НиконсТ убачає в основі слово ліс. Заліщики — «ті, хто жщ| за лісом». Залбжці — смт. Тернопільської області. Засновані на початку XVI ст. як фортеця. Дехто виводить назв] від слова залога — «стоянка воїнів, постій» або в сполуки за лозами відповідно до місця. Замглай — смт. Чернігівської області. Цю назву м ло торфове болото. Народні перекази виділяють у щі основу мала на тій підставі, що над болотами завжд; стояв туман. Є згадка, що в цих місцях був ручай За| лай. Заозерне — смт. Кримської області. Виникло з двої сіл: Заозерного й Піщанки (колишні Яли Майна| та Джета Майнак). Назва пояснюється місцем з; озером. Запоріжжя — м., обласний центр. Виникло 1770 *|) як одна з фортець Дніпровської укріпленої лінії. З іменем командувача 1-і армії Олександра Голицщ звалось Олександрівкою. Одночасно з фортецею винш ло поселення Олександрівськ. 1920 р. місто, що повя зане з історією Запорізької Січі, було перейменоваь в Запоріжжя. Так з давніх-давен звалась місцевість ві островах, що лежать на південь від дніпровських пор(| гів. Запоріжжя — смт. Ворошиловградської області. Вії никло 1913 р. і звалося Селище шахти № 153. 1957 І тут разпочалося будівництво шахти «Запорізька-КомссГ мольська № 1». Будували її комсомольці Запорізько області. На північ від шахти № 153 було закладено с^ лище, що 1962 р. одержало назву Запоріжжя. Зарічне — смт. Ровенської області. Згадується 1480 р. До 1946 р. — Погост, Погост Зарічний. У Київ ській Русі погост — «місце торгу, куди з'їжджалис купці (гості)». Зарічне — відповідно до місця за р. Сті| ром. Заставна — м. Чернівецької області. Виникло десь XII чи XIII ст. Походження назви пов'язують з торгЛ вим шляхом у цій місцевості. Гадають, що біля переї| ду через потік у східній частині поселення була застав 52 з проїжджих збирали мито. Дехто виводить назву зі ^ оВОсполуки за ставом, проте з цим не можна погодились, бо в давнину тут ставів не було. Т Затишшя — смт. Одеської області. Виникло як залізнична станція 1865 р. Є думка, що в цій назві відображено природно-географічні особливості місцевості: очевидно» станцію збудували в затишному місці. Затока — смт. Одеської області. Засновано в 1909— 1912 РР- Лежить на піщаній косі між Дністровським лиманом і Чорним морем. Колишня назва — Бугаз, що в перекладі з тюркської й означає «затока». Західне — смт. Чернігівської області. Виникло в зв'язку з будівництвом фабрики штучного волокна. Розкинулося за два кілометри на захід від Чернігова, тому й дістало таку назву. Зачепйлівка — смт. Харківської області. Виникло в першій половині XVII ст. За народним переказом, якийсь Гнат із сусіднього села Попівки прийшов на запорізькі вільні землі та й зачепився, тобто «оселився» там. Можливе походження назви від прізвища поселенця Зачепила. Збараж — м. Тернопільської області. Вперше згадується 1211 р. Назву виводять з давнього власного імені Збор. Та В. А. Никонов уважає таке пояснення спірним. За одним народним переказом, у давнину тут збиралися воїни для походів на ворогів. Місце прозвали збиражем. Та^1 згодом утворилася назва Збараж. За другим переказом, назва виникла від слів раз і збито на тій підставі, що в цих місцях «ворога не раз бито». Зборів — м. Тернопільської області. Відоме з 1166 р. Назва — від слів збор, забор у значенні «огорожа, укріплення». В. А. Никонов виводить цей топонім від особового імені Збор, Забор. За народним переказом, тут У давнину було місто Верхостав, що його зруйнували татари. Коли відлинула орда, уцілілі мешканці почали збиратися до рідного поселення. Цей збір людей і був підставою до виникнення назви нового поселення. Звенигородка — м. Черкаської області. Виникло за часів Київської Русі. За легендою, воно стояло поблизу сучасного міста навколо насипаної тори. На одній з веж висів дзвін, що ним попереджали містян про наближений ворога чи скликали на раду. Тому й місто назвали Звенигородом, а пізніше Звенигородкою. 53
|