Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спричинитися до виникнення колективного прізвиська, яке поширюється на всіх представників говірки. Так з'явилися, зокрема, відомі колективні назви жителів Карпат — бойки і лемки, перше з яких походить від характерного для місцевого діалекту вигуку бой (бойє) «їй- богу», а друге — від частки лем «лише, тільки». Словник української мови за редакцією Б. Д. Грін- ченка фіксує прізвисько подільських селян в районі Ка- м'янця-Подільського — віштяк, що походить від вигуку «віштя!», яким в цій місцевості понукали коней. Не відомо, чи збереглося це колективне прізвисько в сучасних подільських говірках, але як індивідуальне прізвище воно побутує і в наш час — Віштяк, Віштак, Виштак. Є група прізвищ, що відображає якусь особливість одягу: Безпояско, Широкопояс, Кривошапка, Рябошапка, Довгопол, Сіроштан, Білоштан; характерну прикмету житла: Безверхий, Заклунний, Новохатський, Острохи- жа, Кривохижа; особливості розташування житла, садиби: Заболотний, Загребельний, Зарудний, Луговий, Лісовий, Наріжний, Підгорний, Підгайний, Підлужний, Гайовий, Долішній, Нижник, Крайносвіт, Царинний і т. ін. Новоприбулу особу могли прозвати Забродою, Забігою, Зайдою, Заволокою, Придибою, Приходьком, Пришля- ком, Новожилом тощо. Цікаву групу утворюють прізвища, які походять від назв коней та волів, володіння якими було настільки важливою обставиною селянського побуту, що характерне для тварини найменування за мастю чи якоюсь іншою ознакою односельці могли перенести на її господаря. Так виникли прізвища Сивокінь, Білокінь, Чорновіл, Рябо- віл, Рябокінь, Громак (від громак «баский кінь»), Чалий (оспіване в народній пісні «Ой був в січі старий козак, На прозвище Чалий»), Багрій (від багрій «сіробурий віл»), Смаглій (від смаглій «віл майже чорної масті»), Мазій (від мазій «віл попелястого кольору»), Чубрій (від чубрій «віл із жмутиком вовни між рогами»), Гулий («безрогий віл або корова»), Гнідий та ін. На кількість коней у селянському господарстві вказували в час виникнення такі прізвища, як Однокінний і Парокінний, що й досі побутують на Поділлі. Далеко не завжди первісне значення прізвиськ було позитивним або нейтральним. Використання в ролі про- зиванок таких поетичних слів, як Квітка (пріззище письменника Г. Ф. Квітки-Основ'яненка) або Барвінок (таке прізвище відоме в с. Куна на Вінниччині), становлять у 36 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Масенко Л.Т. Українські імена і призвища