Лучший ПРИКЛАД, ніж наука. Ил. Старі крутяцця, а молоді учацця (або: Старі покрутились, а молоді навчились). Р. Коли игумен за чарку, то братія за ковші. Евх. Коло сухого дерева A) и сире горить. Ил. A) За сухим. Л., Ст. 36. 6110. Що РАДА, то не зрада. Рад., Зап. (І, 65) A) порада. Ст. 36. Як рада, то й порада. /G Одна рада хороша, а дві ліпше. Нос. Одна голова добре, а дві лучче. Зв. Одна розумна A) голова добре, а дві ще краще B)в Л.— Що голова, то розум, а дві ще лучче. /Ср. A) Одна. Зв.; Один розум. Пир. B) лучче. Зв., Пир. З порадою добре (або: лучче) бити. Кон, Без ради й військо гине. Бр. Хто людей питає, той розум має. Ск. Надто знай, та ще питай. Пир. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч и без ладу, то й тож не затикай. /С, Кан. 6120. Щоб часом дармо не блудить, чужого розуму питайся. Ст. 36. Послухай мене дурня, то будеш розумним A). Л.р Ос. 7 (V, 42). A) дурного, то й сам розумним будеш. Пир., Пр. Хороше нарадив — так як умів. Ст. 36. Наче вуші підогнав (як хто дасть добру пораду). Зал. Ей, миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіцця, сходіцця ради послухати, табаки понюхати! /(. Табаки понюхаймо и ради послухаймо. Бр.— Сядем на колоді, поговорим по пригоді, табаки понюхаєм и ради послухаєм. Дуб., Рад., Л. «А що ви там робили?» — «Табаки понюхали, ради послухали — та й додому пішли». Зв. Де великая рада, там рідкий борщ (де довго радяцця, користи мало). Ил. Буде правда, буде рада. Гат. Той дає раду, хто знає правду. Гат., Коз.
|