6180. Най сліпий камінь у воду верже, то и видющий не найде. Ил. З дурнем знайдеш, то и не поділисся. Проск.— 3 дурнем ні найти, ні поділить. Коз,, [О.]. Лучче з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти. Яц.— Дай, Боже, (*) з добрим {або: розумним) загубить, а з лихим {або: дурним) не найти. Бр.— Добре $ добрим, а з сучим сином, найшовши, не поділисся. Кон. A) Лучче. Кан., /(.; Бодай. Пир. До сіти впаде, хто з дурнем краде. Ил. З дурним и в ступі не справисся. Дуб. Дурному хоч кіл на голові теши, а він все своє. Зал. Чорта (*) хрести, а він каже B) пусти. Прав.—... а він в воду лізе. Проск. A) Дурня. У.; Дурного. Проск.; Ти его. Бр.; B) к- :іть. Бр., У., Проск.; Чорт чортом: ти ёго хрести, а він кричить. Кан., К. Півня на заріз несуть, а він каже: какаріку! («не знає своеі смерти»). Рад. Ти ёму Оченаш, а він тобі од лукавого. Лів. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде! Ил. 6190. Дурнем бути — не дуба гнути. Коз., Гат. Дурня де не посієш A), там и уродицця B). Бер. A) сіють. К. B) вродить. Дурнів (*) не B) сіють, не C) орють D), а сами ро- дяцця E). Л., І Пр.]. A) Дурня. Ст. 36.; Дурнюв. Рад.; Дурних. Зв., Полт., 3,1 (*) и C) ні. Проск., Ст. 36. D) пашуть. Рад., Коз., Ст. 36. (*) плодяцця. Лох.; родять. Коз.; ростуть. Рад.; ся родять. Проск.? ся родить. Ст. 36. За дурними нічого в Київ іхати, вони й тут є. Зв. Пізнати з мови, якоі хто голови. Ил. Дурний носить серце на язиці, а мудрий язик у серці. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить. Дурень (!) думкою багатіє B). Ск., Лист. (II, 245). A) Дурний. У. B) багатий. Рад. Сліпий, хто через решето не бачить. Бр. Сліпий, хто дальше від носа не бачить. Г., П. 6200. Чорт тому винен, хто дурень. Пр. в Ст. 36. Дурного (!) и в церкві бъють. Рад., Л., Ст. 36., Кулж. 10* 291
|