Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
Швидче жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка. Не.— ... та й до борозни, бо й там трохи. Збр. Лаз. Як діждемо літа та нажнемо жита, поставимо в копи та вдаримо в гопи. Ос. 6 (III, 35). Хто має, то нехай прибірає; а хто не має, то нехай заробляє (про хліб, літнёго часу). Бр. Копи одтикать. Л., 3., Хор., Кон. Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь! Білг., Проск. Коли побив бич, то став могорич. Збр. Лаз. Він не тільки немолочений, и на тік неволочений (пропав хліб). Зв. Нещасливость світа — збавилося літа; прийшла зіма# то й хліба нема. Ил. 10180. Нивко-нивко! верни мою силку. Збр. Лаз. СІНО румове (добре, неболотнє). Кон. Один жемчуг — сіно! А то хватай, куме, в міх (як прийде літо, а граблів нема). Дай, Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяїну на здо- ровъя (приговорюють за порцією, як сіно привезуть для скоту). Кр.— На скотину лій, а на сіно гній. Кон.— На сіно гноёк, на товар лоёк (як дожне ниви, або докосить и зложить). 3., Пир.— На волики лоёк, а на нивку гноёк, а на мою спинку верни, Боже, силку. Рад. Ляцька борода (трава, що, косячи, не захоплюють косою — грива). Збр. Шей. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ст. 36. Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Коз. Божа СКОТИНА. Ном. Скотина — то ворог. Руд. 10190. Пошануй; A) худобу раз, а воно тебе десять раз B) пошанує. Бр. (*) Пожалій. У. Побережи. Пир. B) тричі. Ос. 7 (V, 34). В дорозі, у гостині, памятай о худобині. Ил. З рукава вигодуєть. Ст. 36., Хат. A96). За добрим товаром зовуть и паном. Кон. Худа худоба свого ховання. Ил. Хто не має худоби, не знає хвороби. Коз.— ... а в нас худоба, то єсть и хвороба. Рад. Товар не потвар. Ст. 36. 453
|
|
|