Як пъян, то копитан (!); а як проспався, то й свині B) збоявся. Бр., У., Проск., Рад., Кан., Коз., Збр. Лаз. С) пан. Прав. B) вівці Бр. 11485. Вибачай, дурний, лъяному. Я. 11487. Що у тверезого на умі, то в пъяного на язиці. Об. Не бий, не печи — тільки язик намочи. Б.— Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже. Ходи, кума, до мене, випъем у мене К. 11490. Буде пъяна рука и нога. Л., Пер. Хоч коні путай («так много єсть там напнтків». Пр. в Ст. 36.). Ст. 36. Хто має, той наливає. Пир. Хто пьє, той кривицця: кому не дають, той дивицця. Рад. З пісні, дальше вона так: «а ми будем пить, и Бога хвалить, и за нас, и за вас, и за нашу неньку, стареньку, що навчил-1 нас горілочки пити — гаразд, гаразд». Пило б и ледащо, як би було за що. Бр., Рад. Добре дуть, як дадуть. Лів. Чоловік постіл, тягни его за стіл (одному дає горілку, чи що,, а другого не сажає, то друге и каже...). Рад. Солодкий медок, та ба! Ст. 36. Солодок медок, та по шажку в роток. Медок солодок, а язичок дере. Ріл. 11500. Що пропито, в тім не ходити. Бр. Прийшов нестаток, випив остаток. Яц. Тут горілка кап, а там хап (з кишені). Ст. 36. Людям дарма життя, аби було пиття. Збр. Лаз. Нема й шаноби, як нема горілки. Коз. Ти до его, а він до тебе. /(. Покіль суд та право, ми діло поправимо, та по дві похилимо. Коз.— Поки суд та діло, давайте по чарці. Гл.— ... так випъем. Пер. Будем пить з каганця та й чарочки до денця. Ил. Випъем по половинці, щоб було легко наші дитинці! Пир., Збр. Лаз. Внігьємо лиш, щоб дома (або: жінка, діти) не журились. Полт., Л.} Зал. 11510. А нуте, Самарці, потягнем по чарці (в Новомосковську). Ос. 20 (IX, 14). Пий та хвали, що б не дали. Р. Пий до братовбі, бо я голови слабоі. С Пий до кума, а до куми завтра випъеш. Кан.
|