Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
13190. Де піде лис, то всюди у виє. Дідькові очі промив. Діло хороше, а чорт луччий. Пр. в Ст. 36. Добрий чоловік — добра карта, лихий — не поможе карта. Крн. Довгому угадати! Ст. 36. Догадалась!., взяла хліба в торбу, та пішла в чуже село. Бр. Догори очима, до землі плечима. Шим. До кума тра розума. Ил. Ей, то-то добре мені цуциня писки облизало! Проск. Єдин трімає печеню, а другий рожен. Ил. 13200. Є розум над розум. Г., П. Журавель, та в очі гледицця. Пр. в Ст. 36. Журавов крик. Ст. 36. Забудте лиха, а послухайте баби — моєі сувори. Бр. Заплатив по обух! /Ср. За пташкою у сині вітати. Гат. Заспівай собі о липовім клинню та о білій березі. Ил. Застивбись, як зозуля. З другоі бочки зачинає. З корінням й чорт гречку рветь на перевесло. Пр. в Ст. 36. 13210. З пустоі пригоди вовк задрав вівцю. Кос. З старецького сина и бублик добрий ґазда. Ил. И бороду вкапав сметаною. Ст. 36. И гроші побрали, и отгрому немає. Ш. Йде мужик дорогою, а віз дубровою. У. Изліз дід на пень: чорт діда розпер. Черн. Из млина вискочив з ковшем. Пр. в Ст. 36. И кістку зняв. Ст. 36. Пр. в Ст. 36.: «слово въ слово». И мні мати не дасть. Ст. 36. И немитуй (немитій?) помагайбіг скажеш. Гл. 13220. Ирви тісто (було ще тут слово з корінням, але затерто), та в молоко кидай. Ст. 36. И роги покотив. И Солоха не запороха. Й курка не ходить. Ган. Б. їла сімья, а тепер и товчуть, та не дають. К. Камея (камня?) б задів, коли б примів. Ст. 36. Клин му в глову забив. Ил. Коівшися, та й замерзне. Ст. 36. Коли з очес, то з удов. Пр. в Ст. 36. Коли коні ідять січку, держи и насічку. 19 2-2Ь*6 677
|
|
|