Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
ДОДАТКИ ДО ІСТОРІЇ ВИДАННЯ НОМИСОВОЇ ЗБІРКИ «УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛШЪЯ И ТАКЕ ИНШЕ», СПб., 1864 Усіх приказок у збірці Номиса, коли взяти нумер, поставлений при останній приказці, повинно бути 14339, не вчисляючи сюди відмін, а всіх загадок 505. Та якби порахувати всі приказки і загадки, вийде їх в дійсности трохи менше. Коли придивимо ся близше нумерації, побачимо, що тут і там видніють числа без нулі на кінці. Се зазначуг збирач, яка приказка чи загадка пропущена. Розумієть ся, не пропустив їх впорядчик добровільно, але \із таіог вичеркнула йому їх. Сею силою була тодішня росийська цензура. Припадково зберіг ся список тих приказок і загадок, які викинула цензура зі збірника Номиса, а ще й тих, які, хоч увійшли до збірника, надруковані зі змінами і скороченнями. Се зшиток 8 листків 4°, ненумерованих, записаних по обох боках. При кождій приказці і загадці подане число, яке належить ся їй у збірнику. Зшиток — се автограф самого впорядчика М. Т. Симонова, як вказує і записка на верху зшитка: «Пословицы и загадки ІЧ'омисова собранія, который цензура въ его изданіи A864) - вымарала. Собственноручная рукопись». Ся записка походить від Якова Головацького, що мабуть і прислав сей автограф Номиса зі своїми паперами у бібліотеку «Народного Дому» у Львові, де й тепер находить ся у числі рукописий, зібраних Петрушевичем і має сигнатуру ЬХУ. А може Номис прислав сі приказки для опублі- ковання у Галичині, але не позволила на се громадська цензура... Автограф Номиса подаю без найменших змін, поправляючи тілько похибки в нумерації. Де подане тілько доповненнє якоїсь приказки або відміна, там подаю у замітці цілу приказку, евентуально й анекдоту так, як вона надрукована в Номисовім збірнику, поправляючи, розумієть ся, «огріхи» в тексті, які подає впорядчик. Для лекшого користання матеріалом наводжу поясненне тих скорочень, яких ужив впорядчик. Сі скорочення представляють імена місць або осіб, де або що записали приказку. Де місце запису незвісне, там стоіть при приказці Не. Ось сі скорочення: А.— Азов. А. Вил.— Атеней Виленський. Бал.— Балта. Бат.— Батурин. М. Білз.— Микола Білозерський. Бр.— Брацлазщина. Вал.— Валки. Вас.— Васильківщина (в Київщ.). Вел.— Величко. В.— Волинь. Г.— Галичина. 690
|
|
|