Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
A828—1911)—українська письменниця. Друкувалася в альманасі «Хата», журналі «Основа». Записувала народні пісні, прислів'я, приказки. Записи паремій Ганни Барвінок ввійшли до збірки «Українські приказки...» 87 Гатцук Микола Олексійович (рр. н. і см. невід.) — український фольклорист, мовознавець, письменник, громадський діяч. Видав збірку «Ужинок рідного поля» A857), у якому вміщені українські пісні, думи, прислів'я та приказки. Паремії, опубліковані М. Гатцуком, М. Т. Номис використав у збірці «Українські приказки...» 88 Глухівщина — територія північної частини теперішньої Сумської області з районним центром м. Глухів. У XVIII ст. був резиденцією українських гетьманів та місцем перебування Малоросійської колегії. 89 Городнянщина — територія Городнянського району Чернігівської області. у0 Грайворінщина (очевидно, Гайворінщина) —територія Гайво- ронського району (райцентр м. Гайворон) Кіровоградської області. 91 Гребінка Євген Павлович A812—1843)—український поет-бай- кар. Видав альманах «Ластівка» A840), у якому поряд з іншими фольклорними творами вмістив прислів'я та приказки. Використовував паремії і в художніх творах. Зібрані Є. Гребінкою прислів'я ввійшли до збірки «Українські приказки...» 92 Джуньків — с Бердичівського району Житомирської області. 93 Дубно — м. обласного підпорядкування, райцентр Рівненської області. 94 Евинсдорхв — очевидно, колишня назва населеного пункту Ра- домишлянського повіту теперішньої Житомирської області. 95 Житомирщина — територія теперішньої Житомирської області. 96 Закревський Микола Васильович A805—1871)—український історик, етнограф, фольклорист, мовознавець, письменник. Видав працю у двох книгах «Опис Києва» A868). Уклав збірник в трьох томах «Старосвітський бандуриста» A860—1861), другу книгу якого складають українські прислів'я та приказки. 97 Заславщина, Ізяславщина — територія теперішнього Ізяславсько- го району Хмельницької області. 98 Звенігородщина — територія Звенигородського району Черкаської області (райцентр—м. Звенигородка). 99 Зіньківщина — територія Зіньківського району Полтавської області. 100 Ількевич Григорій Степанович A803—1841)—український фольклорист, етнограф, педагог. Видав збірку «Галицькі приповідки і загадки» A841). Надрукував кілька етнографічних праць, підготував збірку історичних пісень. З пареміографічної збірки Г. Ількевича М. Номис відбирав прислів'я та приказки. 101 Ісаєнко М. (ім'я, рр. н. і см. невід.) — український фольклорист та краєзнавець, автор праць «Батурин, местечко Черниговской губернии» («Чернігівські губернські відомості», 1860, № 14—19), «Село Го- ленка Конотопского уезда» (Там же, № 43—46), у яких наводяться прислів'я та приказки, що привернули увагу М. Номиса. 102 Канівщина — територія Канівського району Черкаської області (райцентр м. Канів). 103 Катеринославщина — територія теперішньої Дніпропетровської області. 104 Київ—територія Київщини, на якій збиралися прислів'я та приказки. 105 Кишинев — територія колишньої Бессарабії, з якої бралися українські прислів'я до збірки М. Номиса. 719
|
|
|