Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.

Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня 
Наступна

63, 65. Порада не надіятись тільки на допомогу Бога,
а й самому працювати.
78. Йдеться про змочений покіс, який швидко висихає.
98 і далі. Маються на увазі моральні проступки.
125. Йдеться про наших прародителів Адама і Єву. За
Біблією, Адам і Єва жили спочатку в раю, але Єва,
спокушена дияволом, зірвала заборонене яблуко з дерева, за
що розгніваний Бог вигнав обох на землю.
128. Пояснення до цього порівняння вилучене цензором:
«Рахмани — народ за чорними морями, на схід сонця,
щасливий у Бога. Дуже твердо постять: лиш раз в год, на
Великдень їдять. А Великдень їх припадає на Преполовеня —
25 дня по наших великодних святах, як шкаляруща
свяченого яйця від нас аж до них через море припливе»
(Возник М. До історії видання Номисової збірки: «Українські
приказки, прислівья и таке инше». СПб., 1864//Зап. Наук,
т-ва ім. Шевченка. 1909. Т. 88. С. 162).
145. Людина, яка побуває в світі, набирається досвіду.
151. Вислів виник з народного оповідання про пастуха,
що пас вівці, але не вмів молитися, тільки, скачучи через
колоду, говорив: «оце тобі, Господи!», а потім назад —
«оце мені!» «Одначе, кажуть, святий у Бога був він»
(Возник М. До історії... С 162).
166. Про церковні дзвони. За панщини люди мусили
працювати на пана і в неділю, їх гнали економи силою
(пор. пісню: «У неділю пораненько усі дзвони дзвонять,
Осаули з нагаями на панщину гонять»).
168. Про якогось чоловіка, що один раз на рік ходив
до церкви і завжди потрапляв, коли святили паски.
190. Висміюються ліниві, що не хочуть працювати.
194 і далі. Віра людей в те, що всі лихі вчинки йдуть
від чорта, який спокушує людей до злого.
200. Прибитому нуждою селянинові не страшне навіть
пекло.
245. Ворожіння, щоб привернути милого.
255 і далі. Різні примовляння. Люди вірили, що з
допомогою слова можна повернути корові молоко,
відвернути бурю, домогтися рясного врожаю огірків, причарувати
когось та ін. Кожне примовляння мало конкретну мету і
вимовлялось у таємниці.
324 і далі. Дитячі примовки, що виникли з колишніх
ворожінь.
340 і далі. Після № 340 помилка в пагінації: 249, 251
слід читати: 349, 351.
351. Різні примовляння над покійником.
724

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Номис М. Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.