Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Номис М.
Українськi приказки, прислiв'я і таке інше.
Сторінка (загалом з 3 до 769):
Попередня
|
|
Наступна |
13210. Без причини зробив іншому шкоду. 13295. Зробив щось недоречне, людям на сміх. 13325. Погроза комусь. 13348. Насмішка над кимсь, що чимось хвалиться. 13349. Весь вік жебракував. 13369. Як не буде кому на пана робити, то й пана не стане. (Розділ 22). Додаток... 13373. Не все на щось надіятись, треба й самому думати. 13386 1 далі. Різні примовки, що походять з давніх ворожінь. 13400 і далі. Залишки давніх вірувань, що оформились у паремії. 13410. Віра в те, що як людина поводитиме себе протягом великих свят (Різдва, Великодня), то так буде їй вестися і весь рік. 13420. Віра в те, що як хтось перейде дорогу, то буде невдача. 13440. Юрій Хмельницький — син Богдана Хмельницького, гетьманував в 1659—1663 роках. За той час багато бід прошуміло над Україною, а під час гетьманування на Правобережжі після розколу України Павла Тетері A663—1665) вона була сплюндрована ще більше, стала «руїною». 13445 1 далі. Жартівливі вислови, у яких висміюються чужі міста (села) і вихваляються свої (з точки зору того, хто говорить). 13499. Від біди і горя січеться навіть волосся. 13560. Про облесливого, підступного. 13589. Про спадковість. Навики, одержані від батьків, зберігаються у дітей протягом усього їх життя. 13692. Про когось дуже вередливого. 13750. Чого домігся вже, те з рук не випускай. 13775. Про якусь нікому не потрібну роботу. 13920. Так говорить про своє життя стара, хвора людина. 13970. Важко жінці утримати таємницю і не поділитися нею з кимсь. 14014. Хліборобській праці надається перевага над іншими видами діяльності. 14070. Хто живе в достатку, той може собі все дозволити. 14078. Поле плаче від дощу, а ліс хитається від вітру. 744
|
|
|