гра 359 гра були гранично прості, ясні, доступні всім і кожному (Прол. пр., 1937у XII)]. граніт, -ту гранйт [Земля, й граніт, і молода трава Од спеки сохнуть враз (Мал.)]. гранітний гранитный [Почався довгий і впертий штурм гранітної стіни (Гонч.); Свою революційну діяльність по перетворенню людського суспільства Ленін будував на гранітній базі марксизму (Біогр. Леніна)]. гранітоль, -лю техн. гранитоль. гранка1 тип. гранка [Треба гранки відтиснути (Шиян)]. гранка2 уменьш. гранка. грання игра [Л у к а ш: Ей, хлопче, вже моє грання минулось! (Л. Укр.)\ Були танці під грання своїх музик (Н.-Лев.)]. гранований 1) прич. гранённый; 2) прил. гранёный. гранувальний гранильный. гранувальник спец. гранильщик. гранувальниця спец. гранильщица. гранування гранение. гранувйти, -ную, -нуеш гранить. грануватися, -нуюся, -нуешся граниться. гранулювання техн. и пр. гранулирование. гранулювати, -люю, -люеш техн. гранулировать. гранулюватися, -лююся, -люешся техн., мед. гранулироваться. грануляційний научн. грануляционный. грануляція мед. и пр. грануляция. гранульоза хим. грануле за. гранчйстий гранёный, гранчатый [Вона перетирала рушником гранчасті чарки й бокали (Донч.)]. грань г, -ні І) (сторона, линия) грань; (разграничительная черта, граница — ещё) рубеж [І раптом він пригадав, що грань гайки № 6 стоїть наче більш косо, ніж в інших гайках (Б аги); Стираються грані між містом і селом (Куч.)}; 2) мат. грань. грань 2, -ні обл. горящие угли; разг. горящие уголья; жар [Очі його горіли, як грань (Стеф.)]', як (мов) н а ~ні (беспокойно) разг. как на угольях (на углях) [Максим стояв при тих словах, мов на грані (фр-)і грасирувати, -рую, -рувш грассировать. грасувйти, -сую, -суеш обл. вытаптывать [Татари стояли, копитами землю ґрасували (Гол.—Сл. />.)]. грйти 1 (род. грат) решётка [З-за тюремних грат Ладо кидає гнівні слова, які прозвучали як гордий бойовий клич до боротьби (Прол. пр., 1941, І)]. грати2 (грйю, грйеш) играть; (о смене красок — ещё) переливать, переливаться; (на струнном инструменте — еще) бряцать; (время от времени—ещё) поигрывать (во что, на чём); (исполнять что-нибудь—ещё) проигрывать; (о ферментации — ещё) бродить [Сурми грають урочисто (Бажан); Грають над водою, Грають огоньки (Тич.); Катя пурхала по залі. Розчервонілася, захекалась, очиці грали (Ільч.)\ В одному місці грали в кості (Коцюб.)\ Небо міниться, небо грає усякими барвами (Коцюб.,)]; ~ти в мовчанку разг. играть в молч&нку; <^ти всіма барвами (райдуги) переливать (играть) всеми цветами (радуги); /-~ти на нервах разг. играть на нервах; ~ти на руку к о м | разг; играть на руку (в руку) кому; «—ти очйма играть глазами; (кому) разг. строить глазки; <^ти роль играть роль; перестати /^ти перестать играть; (кончить) отыграть. гратися (грйюся, граєшся) 1) играть, обл. играться; (без дополнения; веселиться, все время двигаясь — ещё) резвиться [Діти, хлопчик і дівчинка, грались з кицькою (Шер.)\ Дитина І невеличке козеня У сінях граються (Шевч.)]; '¦^тися в ляльки (з ляльками) игрбть в к^клы; <-~тися з вогнём играть огнём, шалить (шутить) с огнём; починати, почати ^ти- ся начинать, начать играть (играться), заигрывать, заиграть; (только соверш. — ещё) зарезвиться; 2) безл., страд, з. играться. гратулювати, -люю, -люеш (кому) обл. поздравлять (кого) [I от появились усі запрошені. Гратулюють удруге батькам, що сяють із утіхи (Коб.)]. гратчйстий решетчатый, решётчатый; ^та кістка анат, решётчатая (решётчатая) кость. граф граф. графі графа. графема лингв, графема. графин графин [На столі, прибраному для ооіду, тьмяно блищав олов'яний посуд, графин з рижим квасом (перекл. з Горького)]. графинчик уменьш., ласк, графинчик [Стояв графинчик з^ коньяком (Шиян)]. графиня графиня. графити, -флю, -фйш графить. графитися, -флюся, -фйшся графиться. графік график [Організуйте роботу за графіком (Вісті, 1937, XI)]. графіка графика [Художники України дали ряд високоідейних творів живопису, графіки (Звіт ЦК КП(б)У XVI з.)]. графіт, -ту мин. графит. графітний, графітовий мин. графитный, графитовый. графічний графический. графічно нар. графически. грйфлений 1) прич. графлённый; 2) прил. графлёный. грйфлення графление. графолог графолог. графологічний графологический. графологія графология. графом йп мед., ирон. графоман. графоманія мед., ирон. графомания. графство графство. графський графский [І тепер нащадки графські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують (Л. Укр.)]. граційний редк. грациозный [Грала музика, і граційна полька, підстрибуючи, котилася над яблуневими садами (Ст.)]. граційно нар. редк. грациозно [іїа естраді метелик гігантський сполохавсь, пурхнув граційно й зник за кулісами (Головко)]. грацібзний грациозный, изящный.
|