Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 540):
Попередня 
Наступна

ДОС
451
ДОС
лізничні пункти не допускати повторного і
кагатування (Ком.у 1939, IX)]. Ср.
доставляти,
доставлйнна доставка, доставление;
снабжение; поставка. Ср. доставляти,
до став л йти, -ляю, -лйеш, доставити, -влю,
-виш (кого, що) доставлять, доставить (кого,
что); (обеспечивать кого-нибудь чем-нибудь—
ещё) снабжать, снабдить (когб чем); (делать
поставку торг. спец. — обычно) поставлять,
поставить (что) [В ці гуртки ми, за
дорученням великого Сталіна, систематично
доставляли нелегальну літературу,
приїжджали з пропагандистами (Прол. пр., 1939,
XII)', Військовий бот доставив його на
корінну Волгу (перекл; а Федіна)].
доставщик спец. доставщик.
достарчання обл. см. достачання,
достарчати, достарчити см. достачити,
достачити,
достатки, -ків достатки; средства; состояние;
(зажиточность) благосостояние [У нас
багаті прибутки і великі достатки (Прол. пр.,
1937, XII); Жив собі сам не багато, але й
не бідно по своїх середніх достатках
(Н.-Лев.)]; ж й т и в ~ках жить в
достатке (в довбльстве); жити
невідповідно до своїх ~ків жить не по І
средствам.
достатком нар. обл. разг. достаточно, вдб-
воль [Поля в нього було достатком, худоби
і хліба (Фр.)].
достатній достаточный; (о качестве — ещё)
удовлетворительный [Були нагромаджені
достатні кошти для фінансування
колгоспного й радгоспного будівництва..
(Біогр. Сталіна)]; ^не здоров'я
удовлетворительное здорбвье; бути ~нім
быть достаточным; уст. довлеть (кому,
чему); з а к б н ~пьої підстави филос.
закон достаточного основания; н а ~ній
відстані на достаточном (разг. на
почтительном) расстоянии.
достатність, -ності достаточность.
достатньо нар. достаточно;
удовлетворительно. Ср. достатній,
достаток, -тку 1) обилие; (избыток) изобилие;
в ~тку (много) в изобилии; 2]
(зажиточность) достаток, благосостояние,
довольство, уст. довбльствие; (при
отсутствии зависимого род. п. — ещё) обилие^;
(состояние — ещё) средства [Радянський
Союз став країною достатку (Прол. пр.,
1938, І); Жниваї Це підсумок цілорічної
напруженої праці сотень і тисяч людей,
що створюють достаток у країні (Ряб.);
Другим головним джерелом достатку тухольців
були ліси (Фр.)]; людина з ~тком человек
со средствами; жити в <-^тку жить в
достатке (в довбльстве); 0 Р і г ~тку рог
изобилия.
достача разг. достаток; (больше) обилие; в ~чу
(много) обл. достаточно, в изобилии [Йому
на нове хазяйство усього треба, а в батька
є того у достачу (Квітка)!.
достачання доставка; снабжение,
достачати, -чию, -чаєш, достачити, -чу, -чиш
и обл. достарчити, достйрчити (що и чогб)
разг. доставлять, доставить (что); снабжать,
снабдить (когб чем) [Ліси достарчали ту-
хольцям звірини, лісових овочів і меду
(Фр.); Вночі перепливала бистру Куру на
бордюках, щоб достарчить своїм набої
(Коцюб.)].
достелити, -ляю, -ляеш, достелити, -стеліо,
-стелиш достилать, достлать.
достеменний разг. уст. пбдлинный,
настоящий, уст. допбдлинный; (похожий — ещё)
тбчка в точку (разг.), точь в точь (разг.)
(только с имен, п.) [Ледве-ледве Несе
ноженята... (Достеменний син Катрусі)
(Шевч.)].
достеменно нар. разг. уст. пбдлинно;
доподлинно; (о похожем) точно, разг. тбчка в
тбчку, точь в точь, фам., гиутл. тютелька
в тютельку [Всі його захоплення були
достеменно відомі їй (Риб.)]. Ср.
достеменний,
достигання созревание; (реже) дозревание
[Встановити повсякденні спостереження за
достиганням хлібів на полях (Пост. XVI
Плен. ЦК КП(б)У)].
достигати, -гаю, -г?вш, достигнути и
достигти, -гну, -гнеш созревать, созреть, спеть,
зреть, дозревать, дозреть, вызревать,
вызреть [На широких ланах достигали жита
(Панч); Яблука достигли В нашому саду
(Ус.)].
достиглий зрелый, созрелый, созревший,
спелый, дозрелый, дозревший [Осипаються
достиглі волоські горіхи, встилаючи траву
(Гонч.)].
достиглість, -лості зрелость, спелость; (реже)
до зрелость.
достигнути, достигти см. достигали,
достилати, -лйю, -лаєш, дослати, -стелю,
-стелеш достилать, достлать.
достобіса нар. (очень много) разг. до чбрта
[Піти в хату... Що там таке? От їх
достобіса! (Шевч.)].
достовірний достоверный [..дані науки про
закони розвитку суспільства — є
достовірними даними, які мають значення
об'єктивних істин (Сталін)].
достовірність, -ності достоверность.
достовірно нар. достоверно.
достоевщина лит. достоевщина.
достоїнство достоинство [..дбайливо
вирощувати кадри, старанно вивчати достоїнства і
вади працівників.. (Сталін)].
достойний достбйный [Наша партія, вчить
товариш Сталін, є фортеця, двері якої
відкриваються лише для достойних [Рад.
Укр., 1946, VIII)].
достойність, -ності достоинство.
достойно нар. достбйно [Шевченковим словам
достойно ми складаєм Навіки явлене
братерство і любов (Бажан)].
достолиха см. достобіса.
достопам'ятний достопамятный. І
достопам'ятність, -ності достопамятность.
достотний пбдлинный; уст. допбдлинный.
достотно нар. редк. подлинно; уст. допбдлин-
но; тбчно [Коли б почати описувати
достотно усі хатні й товариські забави та звичаї
єгиптян, то прийшлось би написати цілу
велику книгу (Л. Укр.)].
достбту нар. подлинно; уст. допбдлинпо;

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)