ДОС 451 ДОС лізничні пункти не допускати повторного і кагатування (Ком.у 1939, IX)]. Ср. доставляти, доставлйнна доставка, доставление; снабжение; поставка. Ср. доставляти, до став л йти, -ляю, -лйеш, доставити, -влю, -виш (кого, що) доставлять, доставить (кого, что); (обеспечивать кого-нибудь чем-нибудь— ещё) снабжать, снабдить (когб чем); (делать поставку торг. спец. — обычно) поставлять, поставить (что) [В ці гуртки ми, за дорученням великого Сталіна, систематично доставляли нелегальну літературу, приїжджали з пропагандистами (Прол. пр., 1939, XII)', Військовий бот доставив його на корінну Волгу (перекл; а Федіна)]. доставщик спец. доставщик. достарчання обл. см. достачання, достарчати, достарчити см. достачити, достачити, достатки, -ків достатки; средства; состояние; (зажиточность) благосостояние [У нас багаті прибутки і великі достатки (Прол. пр., 1937, XII); Жив собі сам не багато, але й не бідно по своїх середніх достатках (Н.-Лев.)]; ж й т и в ~ках жить в достатке (в довбльстве); жити невідповідно до своїх ~ків жить не по І средствам. достатком нар. обл. разг. достаточно, вдб- воль [Поля в нього було достатком, худоби і хліба (Фр.)]. достатній достаточный; (о качестве — ещё) удовлетворительный [Були нагромаджені достатні кошти для фінансування колгоспного й радгоспного будівництва.. (Біогр. Сталіна)]; ^не здоров'я удовлетворительное здорбвье; бути ~нім быть достаточным; уст. довлеть (кому, чему); з а к б н ~пьої підстави филос. закон достаточного основания; н а ~ній відстані на достаточном (разг. на почтительном) расстоянии. достатність, -ності достаточность. достатньо нар. достаточно; удовлетворительно. Ср. достатній, достаток, -тку 1) обилие; (избыток) изобилие; в ~тку (много) в изобилии; 2] (зажиточность) достаток, благосостояние, довольство, уст. довбльствие; (при отсутствии зависимого род. п. — ещё) обилие^; (состояние — ещё) средства [Радянський Союз став країною достатку (Прол. пр., 1938, І); Жниваї Це підсумок цілорічної напруженої праці сотень і тисяч людей, що створюють достаток у країні (Ряб.); Другим головним джерелом достатку тухольців були ліси (Фр.)]; людина з ~тком человек со средствами; жити в <-^тку жить в достатке (в довбльстве); 0 Р і г ~тку рог изобилия. достача разг. достаток; (больше) обилие; в ~чу (много) обл. достаточно, в изобилии [Йому на нове хазяйство усього треба, а в батька є того у достачу (Квітка)!. достачання доставка; снабжение, достачати, -чию, -чаєш, достачити, -чу, -чиш и обл. достарчити, достйрчити (що и чогб) разг. доставлять, доставить (что); снабжать, снабдить (когб чем) [Ліси достарчали ту- хольцям звірини, лісових овочів і меду (Фр.); Вночі перепливала бистру Куру на бордюках, щоб достарчить своїм набої (Коцюб.)]. достелити, -ляю, -ляеш, достелити, -стеліо, -стелиш достилать, достлать. достеменний разг. уст. пбдлинный, настоящий, уст. допбдлинный; (похожий — ещё) тбчка в точку (разг.), точь в точь (разг.) (только с имен, п.) [Ледве-ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Шевч.)]. достеменно нар. разг. уст. пбдлинно; доподлинно; (о похожем) точно, разг. тбчка в тбчку, точь в точь, фам., гиутл. тютелька в тютельку [Всі його захоплення були достеменно відомі їй (Риб.)]. Ср. достеменний, достигання созревание; (реже) дозревание [Встановити повсякденні спостереження за достиганням хлібів на полях (Пост. XVI Плен. ЦК КП(б)У)]. достигати, -гаю, -г?вш, достигнути и достигти, -гну, -гнеш созревать, созреть, спеть, зреть, дозревать, дозреть, вызревать, вызреть [На широких ланах достигали жита (Панч); Яблука достигли В нашому саду (Ус.)]. достиглий зрелый, созрелый, созревший, спелый, дозрелый, дозревший [Осипаються достиглі волоські горіхи, встилаючи траву (Гонч.)]. достиглість, -лості зрелость, спелость; (реже) до зрелость. достигнути, достигти см. достигали, достилати, -лйю, -лаєш, дослати, -стелю, -стелеш достилать, достлать. достобіса нар. (очень много) разг. до чбрта [Піти в хату... Що там таке? От їх достобіса! (Шевч.)]. достовірний достоверный [..дані науки про закони розвитку суспільства — є достовірними даними, які мають значення об'єктивних істин (Сталін)]. достовірність, -ності достоверность. достовірно нар. достоверно. достоевщина лит. достоевщина. достоїнство достоинство [..дбайливо вирощувати кадри, старанно вивчати достоїнства і вади працівників.. (Сталін)]. достойний достбйный [Наша партія, вчить товариш Сталін, є фортеця, двері якої відкриваються лише для достойних [Рад. Укр., 1946, VIII)]. достойність, -ності достоинство. достойно нар. достбйно [Шевченковим словам достойно ми складаєм Навіки явлене братерство і любов (Бажан)]. достолиха см. достобіса. достопам'ятний достопамятный. І достопам'ятність, -ності достопамятность. достотний пбдлинный; уст. допбдлинный. достотно нар. редк. подлинно; уст. допбдлин- но; тбчно [Коли б почати описувати достотно усі хатні й товариські забави та звичаї єгиптян, то прийшлось би написати цілу велику книгу (Л. Укр.)]. достбту нар. подлинно; уст. допбдлинпо;
|