Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
котг 367 кон сінпя засипано повністю, і щодо чистоти та схожості воно доведене до потрібних кондицій (Рад, Укр., 1946, III)]; 3) : г^ції (только мн. ч. — о репетиторстве) ист. кондиции. кондовйй (о лесе, деревьях) кондовый. кондомініум, -му юр., полит, кондоминиум. кондор, -ра орн. кондор. копдотьер, -ра ист. кондотьер. кондуїт ист. кондуит. кондуїтний ист. кондуитный. кондуктор, -ра 1) (в поезде, трамвае) кондуктор [Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб.)]; 2) техн. кондуктор. кондукторка разг. кондукторша. кондукторний техн. кондукторный. кондукторський кондукторский [Вадим приєднався до кондукторської й паровозної бригад. Вони оглядали місце аварії (Войч.)]. конематка с.-х. конембтка. коненя, -няти уменыи., ласк, лошадка; прен. лошадёнка" [Він не дуже-то поганяє своїх коненят, бо вже недалеко до Бабинець, а в Бабинцях нічліг (Фр.)]. конерадгосп, -пу (конярський радгосп) конесовхоз (коневодческий совхоз). конеферма (конярська ферма) с.-х. конеферма (коневодческая ферма). конечне, конечно нар. обязательно, непременно [Руфін: І ти конечне мусиш буть-на зборі? (Л. Укр.); А звір, не маючи іншого виходу, мусив конечно попастися в їх руки і на їх ратища (Фр.)]. конечний 1) (имеющий конец) конёчпый [Якщо ми визнаємо бога, — тим самим визнаєм, що світ конечний? ..А тимчасом це ж не так (Тич.)]; ^>на величина мат. конечная величина; 2) (безусловный) обязательный, непременный; >^на умбва обязательное (непременное) условие; ^на потреба крайняя необходимость, насущная потребность; книжн. насущность; 3) (являющийся пределом, крайний) предельный [Гармати вели вогонь з конечною хуткістю (Панч)]. конечність, -пості 1) филос. конечность; 2) необходимость [А н т о н і о: З конечності бере артист роботу, яку прийдеться. Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці (Л. Укр.)]. конечно см. конечне. кон'єктура филол., филос. конъектура. коник 1) уменыи., ласк, конёк; разг. коник; (иногда) меринок (разг.) [Під ним [козаком] коник вороненький Насилу ступає (Шевч)]; О викидати г^*ки разг. прен. выкидывать фокусы, выкидывать штуки; 2) (игрушка) лошадка, конь [І чоловіки коло їх, і діточки: которе коником грається, которе орішками пересипає (Вовч.)]; 3) энт. кузнечик [Коники зелепі скачуть у траві (Сое.)]; трав'яний ~->к кузнечик [Трав'яні кшіпки аж тріщали в траві (Н.-Лев.)]; Оморськйй ~->к ихт. морскбй конёк. копйна 1) (мясо) конина; 2) разг. лошадь; лошадка; равг. коняга [Та купуй уже, купуй,—славная конина (Руд.); Малі сани тягнула рудава конина (Коб.)]. кониченько (в народной поэзии) ласк, конёк; лоша душка [Ои пущу я кониченька в саду, А сам піду к неньці на пораду (народна пісня)]. конідія бот. конидия. конічний конический. конка уст. кбнка [Маса народу, ало так тихо, спокійно, навіть конки ходять тихенько (Коцюб.)]. конквГста ист. конквйста. конквістадор, -ра ист., перен. конквистадор. конклав, -ву церк. конклав. конковий уст. коночный. конкордат, -ту конкордат. конкретизація конкретизация. конкретизований конкретизированный, конк- ретизбванный. конкретизувати, -зую, -зуєш конкретизировать, конкретизовать. конкретизуватися, -зується конкретизироваться, конкретизоваться. конкретний конкретный [Конкретні політичні завдання треба ставити в конкретній об* становці (Ленін)]. конкретність, -пості конкретность. конкретно нар. конкретно [Питания про дер« жаву ставиться конкретно: як історично виникла буржуазна держава, необхідна для панування буржуазії державна машина? (Ленін)]. конкреція геол. конкреция. конкубінат, -ту этн. конкубинат. конкурент конкурент. конкурентка конкурентка. конкуренція конкуренция. конкурс, -су кбнкурс (на что); уст. соискание (чего) [Оголошений конкурс повинен виявити нові авторські сили (Літ. газ., 1948, IX)]; п*с на премію кбнкурс на премию; уст. соискание премии. конкурсний кбнкурсный. конкурування конкурирование. конкурувати, -рую, -руєш конкурировать. коновал коновал. коновальство коновальство. коновальський коновальский [Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл.)]. коновий спорт, коновый, коночный. конбвка обл. 1) ведро [ДітиЧ)ігають з коновками до води, заливають вогонь, але він іще дужче розгоряється (Л. Укр.); Грядки хтось поливав недавньою порою, Коновка бо в траві стояла із водою (перекл. Рильського); Потім вона взяла коновку й полила всі кущики гвоздичків (Н.-Лев.)]; ллє як (н є м б в) з ^ки льёт как из водрб [Надворі ллє дощ немов із коновки (Коб.)]; 2) (для питья) кружка [Він їм виніс коновку молока (Черемш.)]. коновод1 воєн, коновод [У громадянську війну був Ковтун коноводом у самого Ворошилова (Шер.)]. коновод2 (заправила) коновод [Що піп Га- поп — провокатор, за це припущення говорить неначебто той факт, що він учас- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)