Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
маг 472 Магнітогорськ Магнитогорск. маї ипогорськнй магнитогорский. магнітограф магиитбграф. маї іпіослектрйчніїй фиа. магнитоэлектрический магнітолог фиа. магпитблог. маї пітометр, -ра фна. магнитометр. магнітометричний фиа. магнитометрический. магнітометрія фиа магнитометрия маї нітормнійнпй фиа. маї питодвйжущий. маміітофбп фиа. магнитофон. маї мічений спец. машйчсиный. магноліношій магнолиевый. маї полінові, -них сущ. бот. магнблисвьте. магнолій бот (Ми§поІіа 1-.) магиблня [Маид- рінпики з захопленням д и пилися на розкішні квіти магнолій, що саме цвіли (Трубл.)]. мато нескл. сущ. ж. р. зоол. магб. маміметаїнін рел. магомстяїпш. магометанка рел. магометанка. магоіиетапстімі рел. маїомотапство. магометанський рел. маіомета*нсшш. Мадагаскар, -ру Мадагаскар. мадагаскарський мадаїаскарский. мадам н»скл. сущ. ж. р. уст., ирон. мадаЧі |Ех, як не скочить ьоя мегера, як не вихопить діжку в мене перед носом, як не вабелы.оче! «Фе, — кажу, — мадам, навіщо так хвнлювашея?» (Коцюб.)]. мадаполам, *му, рааг. маде полам текст. мадаполам [Ой, артіль моя «Трояндо», маркізет, мадеполам! ІЗишивала я узори з тривогою пополам (Тич.)\. мадаполамовий текст, мадаполамовый; (реже) мадаполамі ый. Мадейра геогр. Мадейра. мадеполам см мадаполам. маденоламоиий рааг. см. мадаполамовий. мадера (сорт вина) мадера. мадонна рел., иск. мадонна (О р е с т: ..Се була релігія, містична, екзальтована. Культ мадонни і культ дами серця зливались в одно (У/ Укр.)]. Мадригал мадригал І Король сам співцям роздавав нагороди, .За ввічливі станси, гучні мадригали Вродливиці теж нагороду давали (Л. Укр.)]. Мадгп'д Мадрид. мадрідськпй мадридский. мадьяр, -ра мадьяр.. ма/іміри, -ріп мадьяры. мадьярка мадьярка. мадьлрськнй мадьярский. маестро нескл. сущ. м. р. киижн. маэстро |А може якийсь з давніх знайомих її, маестро, теж робить турне, як і вона (Ле)]. мавшій уст. майский [Надворі був теплий мнений поранок (Фр.)]. маоїш см майно. мавткбшій иадебпый; ~ішії пббут ист. усадебный быт. мабтнпй уст. богатый, зажиточный; (слабее) состоятельный |С т е и а н: ..Ьулп ми я роду не дуже так маєтні (Л. Укр.)\ Котрі були мяєтіґіпіі, повиїздили при наближенню зарази в гори (Фр.)]. Маєтність, -пості, (чаще ми. ч.) маєтності уст 1) имение, поместье; обл., уст маетность [Мати з двома доньками спродала зруйновані маєтності і з невеликим капітальцем подалась до Львова (Фр.)\ Він був багатий чоловік; маєтності в нього були такі, що хто із дідичів мимо проїде, усякий зітхне (Вовч.)]\ 2) (только ед. ч. — собственность) редк. имущество; состояние [Мав же, каже, чоловіче, Ти вужа хатнього! Все багатство, вся маєтність, Все було від нього... (Руд.)]. маб*ток, -іку 1) имение, поместье [Панський маєток перейшов до народу (Коцюб.)]; 2) (е>бственность) редк. имущество; состояние [Маєток його доходить до мільйона (Фр.)]\ робити ~к обл. составлйть состояние, наживаться. мажа обл. мажа [Рипіли мажі під горою, і ледве рухались воли (Тер.)]. мажара обл. мажара [Низом понад рікою ступав босоніж селянин, підіаняючи волів, що тягли довгу, як той день, мажару 8 сіном (Риб.)]. мажор, -ру муз., перен. мажор. мажордом 1) ист. мажордом; 2) (старший лакей) уст. мажордбм. мажоритарним полит, мажоритарный. мажорний муз., перен. мажорный. мая1, -за (кий) спец. маз. маз2, -зу (прибавка к ставке игрока) спец, маз. м&залыптк спец. мазальщик. мазальниця спец. мазальщица [Вкупі з матір'ю він день у день коло хати порається.. Мотря 8 мазальницями вовтузиться (Мирн.)]. мбзаний 1) прич. мазанный; белённый; мысленный, смазанный; 2) прил. мазаный; белёный, маїлсі ый [Тільки мазаний пиріжок іарний (Ном.)]; ~иа хата мазаная хата, ~пі ч б б о т и смазные сапоги Ср. мазати1 1; 3) прил. балованный, иаыё* женный [Це дурнуватий цапиний звірячий осміх хатньої пещеної мазаної со бачки (// -Лее.)]; ср. мазати1 4. мазанина пааг. прен. мазня, пачкотни, маранье | Г а х м і л ь: ..То документ беї підпису, без леїалізації — так собі, писарева мазанина (Фр.)]. мазанка мазанка (обл.) [Мазанок було всьо ю, може, хат з п'ять, а то все — землянки при самій землі (Мирн.)]. мазання 1) мазание; поСёлка; м&зка, смазывание, смазка [А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, тки й ноіи (Коцюб )); 2) пачканье, маранье; 3) пачканье, маранье. Ср. мазати1 1—3 мазані1 (мажу, мажеш) (накладывать слой чего-нибуОі. и перен.) 1) мазать; (мелом еще) белйть, [маслом съедобное — ещё) мыслить, (о машинах и т. /г., о ранах, коже— обычно) смазывать [ — Сало у середу, і [Гімницю їсть, — па Олепку показує |Па- лажка). —Єсть для борщу трохи,-бе- ре, хліб маже ним (Тесл.), Ще й ль 6 п\ як її розмінують, як вона., мазала, мила (Квііпка), Ген ви, хлониі, ви, добрі молодці, Уставайте, вози мажте.. Сиві воли за- прніаіпе... (Коцюб.)], по губах ~ті рааг. по губам мазать [Гарно, хитро бабі каже, По губах мов медом маже (Гл.)|; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)