Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
маш 497 меб ІЗ себе був така машкара, що якби змалювати, то чи й повірив би хто, щоб на світі могла бути така людина (Свидн.)]. машталір, -лїра уст. кучер [Той машталір, хто кінську душу знає (Рил.)]. мащений смазанный; умащённый [Чоботи і волосся розведеним цукром мащені, щоб блищали (Горд.)]. Ср. мастити 2. \ мащення смазывание; мазка. Ср. мастити 2. маюскули, -лів (прописные буквы) филол. маюскулы. маюскульний филол. маюскульный. маючий прил. уст. состоятельный, зажиточный; уст. имущий [А багаті вони, маючі? маяк, -ка маяк [На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (Шиян)\ Вчення Леніна — маяк, що освітлює шлях переможної боротьби трудящих за своє визволення (Біогр. Леніна)]. маяковий маячный. маяння развевание; реянье; колыхание [Бійці } мирні люди довго махали табунщикам, і це маяння рідних рук хвилювало до сліз (Ст.)]. Ср. маяти І. маяти'(маю, маєш), майнути, -пу, -пені 1) (только несоверш. и без дополнения) развеваться; (медленно — ещё) реять; (мерно качаться — ещё) колыхаться [Кінь полетів—на вітрі грива має (Боров.); Прапор маяв над старим рейхстагом, червоний прапор нашої Вітчизни, і пломінь його, пломінь нашої перемоги, було видно на цілий світ! (Собко); Тихо стояв він, і ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.)]\ 2) (чем) махать, махнуть; (слегка, мерно колебать) колыхать, колыхнуть; (сильнее) качать, качнуть [Соловейко летить, крильцями має (Грип. — Сл. Гр.); Берези й клени, ще недавно голі, Стоять, зеленим маючи гіллям (Рил.)]; 3) (только несоверш. — распускать что) развевать [Нехай мої чорні кудрі Буйний вітер має (Чуб.)]; 4) (о ветре) веять, повеять [Має вітер над горою, Грає сонце у садах... (Рил.)]; 5) (виднеться — преим. соверш.) мелькать, мелькнуть [У тумані мають сірі їх шинелі (Сос.)\ І раптом людська тінь майнула — Куди, для чого, хто і як? (Рил.); По обличчю Каргата майнула тінь розчарування (Шовк.)]; 6) (только соверш.— куда) разг. броситься, ринуться; (отправиться) махнуть; (тронуться с места) дёрнуть [«Нуте, діти!» І діти майнули По горищах, по коморах, По льохах, усюди (Шевч.); В тебе кінь крилатий, чарівницький, — як майне, то не збіжать і турки на своїх арабських виноходцях (Л. Укр.)]; ~нути думкою унестись мысленно (в мыслях) [Потім [Косинський] думкою майнув на вал фортеці, згадався посланець у ворожий табір (Ле)]. маятися (маюся, маєшся) 1) колебаться, колыхаться; (о сердце) (слегка) биться [Мається, як горох при дорозі (Сл. Г р.); Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається (Барв.)]; 2) (плохо жить) мыкаться; (без пристанища — ещё) скитаться, равг. мотаться, (без дела) слоняться; (мучиться; 32-380 утомляться) маяться [Мабуть, вже йому не буде щастя І Маятись йому одинокому бідолаці! (Вовч.); Трудно було й здумати, що десь наймичкою маятимусь! (Вовч.); Вийду собі, сяду де в садку, та як задумаюсь, то думка думку спережає; робити що ніякої охоти нема. Так і маюсь цілий день (Вовч.); Без тебе я не жив, а маявся: чи справлю хоч трохи своє діло — біжу до тебе (Квітка)]; ~тися по с в і т у мыкаться по свету [ Тиміш не дові о маявся по світу: нудьга його з'їла (Вовч.)]. маятник маятник. маятниковий маятниковый. маятникоподібний маятникообразный. маяченпя бред [Ольга починала новий день тільки з цією думкою: «Де Ользі знайш запілля?» Це було як маячення (Смол )). маячити1 (маячу, маячиш) и маячіти, -чСю, -чїєш, обл. мапячйти и манячїти (о ком о чём) виднеться; (преим. о высоком — ещё) маячить (разг.); (то появляясь, то исче зая — ещё) мелькать [— Аж он маячить лісок! — сказав Трохим: — поспішаймо туди (Квітка); Поїзд рушив. От уже по заду залишилася хустівська гора, на якій чорним привидом маячів у темряві ночі старий замок (Турч.); Біля криниці під вербами маячіла купка хлопчиків (Панч); Оддалеки щось манячило на шляху, немов який подорожній., плентавсь шляхом від села (Коцюб.); Вдалині неясно манячіли берестівецькі хутори (Кач.)]. маячити2 (маячу, маячиш) (о больном) бредить [Рука його починає торкати струни на арфі, а голос його, наче голос того, що маячить у сні, промовляє не то співом, не то скаргою (Л. Укр.)]. маячіння см. маячеппя. маячіти см. маячити1. маячний маячный. Ср. маяк. маячний бредовой. Ср. маячити2. маячня 1) (речь больного в бессознательном состоянии) бред [Йому все щось верзлось, і в маячні він кликав дідуся (Коцюб.)]; 2) (речи) бредни, бред [В словах шаленця, сповнених вогню, Розумні бачать тільки маячню (перекл. Бажана)]. мгйчка разг. см. мжичка. мгла уст. см. мла, імла. ме: ні б є, н і ме разг. ни бё, ни мё; ни бельмеса [Не вміє ні бе, ні ме (Ном.)]. меандр, -ра\иск., геол. меандр. меандричний иск., геол. меандрический. мебель см. меблі. мебельпип мебельный. мсбелышк спец. мебельщик [В двадцять років він уже був добрим мебельником (перекл. з Горького)]. мсбелынщя спец. мёбельщица. меблі, -лів, мебель, -белі мебель; (в жилище и т. п. — ещё) обстановка, меблировка [Білі серпанки., злегка гойдались на вікнах, зелені дерева схилялись над шовком меблів (Коцюб.)]. мебліровка меблировка, обстановка. меблювальник спец. меблировщик. меблювальниця спец, меблирбвщица. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)