Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
паи 215 пап чила перед собою щось дивовижне (Шовк.)]. панщанин ист. барщинник, барщинный крестьянин. панщанний ист. крепостной; (состоящий на барщине — ещё) барщинный [Там Ки- лина з бабою та з другою, таки панщанною Терлецького, молодицею ще довго мили та витирали посуд (Н.-Лев.)]; '—ний селянин барщинный крестьянин [Народ приписувавсь в міщани, бо в Акерман- щині панщанних селян не було (Н.-Лев.)]; ~на робота барщина. панщина ист. барщина, боярщина, уст. панщина [А мати пшеницю на панщині жне (Шевч.); Добре ж було, добре Нашим батькам жити, Що не знали наші батьки Панщини робити (історична пісня)]. панщинний ист. барщинный [Отже, кріпосна, або панщинна, система господарства однакова з капіталістичною в тому відношенні, що в обох робітник одержує тільки продукт необхідної праці, віддаючи продукт додаткової праці без оплати власникові засобів виробництва (Ленін)]. панщинник ист. крепостной (сущ.) [Давні панщинники понаставляли вуха та слухали Берка (Н.-Лев.)]. панюга увел, презр. от пан 1—2 [—Знаєте?— питає, всміхаючись, один великопомісний панюга другого^ (Мирн.)]. паня разг. уст. барыня, госпожа [От-от вона панею стане... (Квітка); Забув тобі розказати, що несподівано дістав листа од пані Німцевички. Чудна паня! (Коцюб.)]. паня, -няти уст. барское дитя [Любив його, як дитину, Годив, як паняті (Руд.)]. панянка дорев. барышня [Між чималою купою панянок та молоденьких панійок вона запримітила Проценка (Мирн.)]. панькання (коло кого, коло чого, з ким, з чим) неодобр, ухаживание (за кем, за чем), хлопоты (с кем, с чем) [Коло неї треба панькання та біганини (Н.-Лев.)]. панькати, -каю, -каєш І) (кого) баловать (кого); 2) (коло кого) ухаживать (за кем), заботиться (о ком) [А все то жінка! Як візьме коло його [дитини] панькати, тупцяти, як візьме припарювати, та виливати, та облизувати, то, дивись, вже моя дитина й очуняє! (Н.-Лев.)]. панькатися, -каюся, -каєшся (з ким, з чим) неодобр, возиться, нянчиться, носиться, разг. панькаться, нежничать, хороводиться, цацкаться [Треба мені робити, а не з дитиною панькатись! (Вовч.); Ріс хлопець, як гусеня на воді, без особливого догляду, нікому було з ним панькатись (Гтч.); Батько ходив мовчазний, понурий, — стане він з ними панькатися! (Горд.)]. Панько см. Пантелеймон, паньматка см. паніматка, папа * церк. папа [Хто ж заплатить За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроме папи і ченця, І в рай іди! (Шевч.); Був у Римі та й папи не бачив (Ном.)\. папа 2 дет. хлеб [А старший хлопчик лазить по хаті., та докуча матері, просячи папи (Квітка)]. папа 3 редк. папа [Я буду учитись, мамо... Та вивчусь, великий буду, а папа віддасть мене на службу... (Мирн.)]. папаверин, -ну хим./фарм. папаверин [Вирощують його [мак снотворний] для одержання широкб застосовуваних у медицині алкалоїдів: морфіну, кодеїну, нарцеїну і папаверину, а також опію (Колг. вироби, енцикл.)]. папанінець, -нця папанинец. папанінський папанинский. папаха папаха [Я сину дам свою посріблену папаху і навіть карабін я свій йому віддам... (Бажан )]. папаша фам. редк. папаша [Привіт, Марино, всім привіт, — І зокрема папаші (Воскр.)]. паперовий 1) бумажный [Діти кидали з мосту паперові кораблі (Шиян); Ближчими днями на паперові фабрики виїдуть письменницькі бригади (Літ. газ., 1948, /)|; ~-ві гроші бумажные деньги [Неосяжний випуск паперових грошей заохочує спекуляцію, дозволяє капіталістам наживати на ній мільйони.. (Ленін)]; ~ ва тяга- н й н а бумажная волокита; 2) писчебумажный; "-вий магазин писчебумажный магазин. паперово-целюлбзний бумажно-целлюлозный. паперодержатель, -теля фин. бумагодержатель. паперорізальний бумагорезальный, бумагорезательный [Останнім часом в районні друкарні Волині відправлено два лінотипи кілька плоскодрукарських і напівавтоматичних паперорізальних машин (Рад. Укр., 1958, IX)]. паперосховище бумагохранйлище. паперотримач, -ча кани, бумагодержатель. паперть, -ті церк. паперть [На паперті Софії., збиралось духівництво (Панч)]. пап'є-маше нескл. сущ. ср. р. папьё-ма- шё. папізм, -му полит., презр. папизм [Ми не будемо розповідати тут всю історію папізму, — по-перше — це дуже довга історія, по-друге — дуже гидка (Вишня)]. папіла мед. папйлла. папілома мед. папиллома. папільйотка папильбтка [Двері тихенько розчинились, у кімнату спочатку просунулась голова в папільйотках (Донч.)]. папінів: ~-»в казан (котёл) физ. па- пйнов котёл. папір 1) (род. паперу) бумага [3 паперу зроблені, пливуть Лялькові крейсери (Мур.); Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. (Шевч.)]; 2) (род. папера) (о документе) бумага [Становий стояв серед канцелярії з папером у руках (Коцюб.); Хусанов забрав папери з столу, і вони вийшли (Скляр.)]. папірець, -рця 1) уменъш. бумажка [3 столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (Трубл.)]; 2) прен. бумажонка [Лише кілька секунд розглядав Розенберг папірець. Далі з серцем зіжмакав його (Шовк.)]. папірник (о работнике) бумажник [Палітур- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)