Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пар 217 пар гарантує одержання урожаю (Рад. Укр., 1946, VI); Ранпій пар родить пшеничку, а пізній — мітличку (прислів'я)]; залишати під <^р с.-х. оставлять под паром, парить, паровать; залишання п і д ~р с.-х. парение, парка. пар 2, -ру 1) (высокая температура влажного воздуха) разг. пар [Пар кості не ломить (Ном.)]\ 2) (влажный газ) редк. пар; см. ещё пара 2. пара1 1) пара [На подвір'ї лежала пара волів (Шиян); Три пари очей звернулися до Костя Григоровича (Гонч.); Йому Дидона підослала.. Штани і пару чобіток (Котл.); Деякі пари танцювали навіть у вестибюлі (Трубл.); Усякої тварі по парі (Ном.)]; в <-^рі вместе, разг. в паре, на пару [І з дому і додому Вони, бувало, завше в парі йшли (Рил.); Літа його гнуть у каблук Із турботами в парі (Фр.); Господарі Взялися чергу укладать, Кому і з ким назавтра в парі На панське їхати орать (Фр.)\\ 2) (о супругах, влюблённых и т. п.) пара, чета [Біжи лиш швидше в Карфагену.. I пару розлучи скажену (Котл.); Цвіт лине, лине і закриває закохану пару (Л. Укр.)\; 3) (о любимом человеке) разг. суженый (сущ. м. р.), суженая (сущ. ж, р.) (поэз.), пара (разг.) [Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? (Шевч.); А молода? мабуть, без пари Судилось господом зносить Красу і молодість... (Шевч.)]; 4) (равный другому в каком-нибудь отношении) разг. пара, ровня; (преим. при отрицании не—ещё) чета [Чи ти їй пара? Куди пнешся, сину? (Панч); Я тобі не пара; я в сірій свитині, А ти — титарівна (Шевч.); Багатому й чорт не пара (Ном.)]; до <^ри под пару, под стать [До пари, бісові діти, до пари! Обоє хороші/Треба їх звінчати (Вовч.)]; 5) (о небольшом количестве: несколько) разг. пара [За пару секунд він був на горбку пара2 пар; (леи. ч.: пари, -рів]) пары [..пара й машина вчинили революцію в промисловості (Комун, ман.); Подають рибу — і він втягує в себе запашну пару (Коцюб.); Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (Ільч.)]; 0 ^ри з рота не пустити разг. не дохнуть [Щоб з рота й пари не пустив (Ном.)]; на всіх ^рах перен. на всех парах; ні ^ри з уст разг. ни гугу; ни слова не говоря [Вона все ходить, з уст ні пари, Широкий Дніпр не гомонить (Шевч.)]; стояти п і д <^рами стоять под парами [Панцерник стояв під парами на першій колії (Панч)\. пара (денежная единица в некоторых странах) пара. парабарвник, -ка техн. паракрасйтель. парабелум парабеллум [Рука, стискаючи в кишені парабелум, дерев'яніла (Козач.)]. парабіоз, -зу физл. парабиоз. парабола мат. и пр. парабола [Бомба описала параболу і гепнула в гущу втікачів (Смол.)]. параболічний мат. и пр. параболический [Для повного подолання тяжіння Земл? потрібна швидкість 11,2 кілометра на секунду. Вона називається другою космічною, або параболічною, швидкістю на відміну від першої космічної швидкості (Наука і життя, 1959, 2)\. параболоїд спец. параболоид. парабольний мат. парабольний. параван1 , -на спец, параван. параван2 , -ну обл. ширма [Тут у наборному цеху була в нас маленька кімнатка за параваном (Козл.)]. парагваєць, -вайця парагваец. Парагвай, -ваю Парагвай. парагвайський парагвайский. парагенезис, -су мин. парагенезис. параграф параграф [Ленінське формулювання першого параграфа статуту говорило, що членом партії може бути кожний, хто визнає програму партії, підтримує партію в матеріальному відношенні і є членом однієї з її організацій (Біогр. Леніна)]. парад, -ду парад [Парадом здобутого миру 6 марш перемоги, наш славний парад! (Бажан)]. парадигма грам, парадигма. парадне 1) прил. см. парадний; 2) (род. парадного) сущ. парадное [3 парадного вийшла Іллєвська і приєдналась до гурту (Гонч.)]. парадний парадный [В парадних залах скинули з меблів чохли (Тулуб); Не може бути місця парадному благополуччю і захопленню успіхами (Літ. газ., 1952, XI)];. <^ний хід (вхід) парадный ход; парадное (сущ.) [Вторгаються гості непрохані в дім, заходять з парадного ходу (Шер.)]; ~-»ні двері парадная дверь, парадное* (сущ.) [До парадних дверей вела стежкаг обсаджена диким виноградом (Чорн.)]. парадність, -ності парадность [Сцена: покій в готелю, мебльований з претензією на парадність (Фр.); Микола І велику увагу звертав на показну парадність армії (Іст. Укр. РСР)]. парадно нар. парадно [Якраз підоспіла неділя і була нагода одягтися парадно (Козл.); Стіл у столовій парадно білів, і на ньому, у високій кришталевій підставці,, червоніли свіжі троянди (Коцюб.)]. нарадокс парадокс [Наведу деякі загально- знані факти, щоби суд мій [Франка] не- видався нікому парадоксом або брехнею. (Фр.)І парадоксаліст парадоксалист. парадоксальний парадоксальный. парадоксальність, -ності парадоксальность- парадоксально нар. парадоксально. парадування книжн. парадирование, пара- дировка. парадувати, -дую, -дуєш книжн. парадировать [їм усміхалася надія парадувати перед цісарем у нових мундирах (Фр.); Мамина правда, що не пасує в будній день, парадувати в шовковій хустині (Вільде)]. паразит прям., перен. паразит; (о животном разг. — ещё) насекомое [Ліквідатори, це — паразити на організмі соціал-демократії» (Ленін)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)