ПІД 37^ Бондар: Ходімо лучче, під'їмо, то там і побалакаєм (Тоб.)]; 2) (грызть снизу) подъедать (разг.), подъесть (разг.), подтачивать', подточить; 3) (перен.: расстраивать, приводить в упадок) подтачивать, подточить [Невсипна грижа під'їдала за роботою Іванову душу (Фр.)]. під'їдений разг. подъеденный. шд'їдень, -дня см. совка. під'їжджати, -джаю, -джавш и під'їздити (під'їжджу, під'їздиш), під'їхати (під'їду, під'їдеш) 1) подъезжать, подъехать; (быстро, стремительно разг. — ещё) подкатывать, подкатить [їдуть з двору машини й підводі, І н >ві під'їжджають щомить (Мур.); Де? ґуральні під'їздили підводи і від'їздили повні заліза, цегли, обсмалених балок (Коцюб.,)]; 2) (ездить попутным транспортом) подъезжать, подъехать [Все ходила я на станцію, до поїзда. Коли й під'їду... (Коп.)]\ 3) (перен.: подольщаться к кому-нибудь) фам. неодобр, подъезжать, подъехать [Вони [актори] тут до мене під'їжджають з п'єсою, але я, певне, їм «Троянди» не дам (Л. Укр.)]; 4) (только соверш.: поставить в неловкое положение) разг. подкузьмить [Розмова на тому й обірвалася. А коли знову почалася, то про незнайомих їй людей, про наживу, про плутні крамарські: хто кого обдурив, під'їхав, підсів... (Мирн.); Під'їхав його так, що тільки ушима стрепенув (Ном.)]; 5) (только соверш. перен.: ослабить) обл. подкосить [Силу його під'їхала важка, несподівана туга (Мирн.)]. під'їзд, -ду 1) (у здания) подъезд [Велика відкрита машина секретаря вже чекала біля під'їзду (Смол.)]; 2) (путь, подводящий к чему-нибудь) подъезд [— Чиє військс? — запитав [Семен] у пришляхової охорони, яка спинила його на під'їзді до великого., лісу (Ле)]. під'їздити см. під'їжджати- під'їздний подъездный. під'їзний подъездной [Велике значення для поліпшення експлуатаційних показників автотранспорту мас добрий стан сільських і під'їзних шляхів (Колг. Укр., 1958, 1)]; ^на колія ж.-д. подъездной путь ІДля обслужування Інгулецької зрошувальної системи споруджено залізничні під'їзні колії, шосейні шляхи і прокладено близько 300 кілометрів телефонних ліній (Рад. Укр., 1956; ЇХ)]. під'їсти см. під'їдати. під'їхати см. під'їжджати. підйом, -му подъём [Я старий машиніст, Сорок літ на путі — Знаю схили страшні І підйоми круті (Воронько)', Фургон проминув долину. Почався підйом на гору (перекл. з Первенцева); Порадила [Бетя] підкласти шматок ганчірки під п'яту, щоб підйом піднявся вище (Трубл.); Література української соціалістичної нації нині на великому підйомі (Смол.); Грали підйом сурмачі (Нагн.)]; важкий на ~м см. важкий 1; голосний середнього ~-»му лингв, гласный среднего подъёма: лёгкий на *-*-»м см. лёгкий; ПІД н а *— мі поїзд сповільнив (уповільнив, притишив) рух на подъёме поезд замедлил ход. підйомна техн. разг. подъёмник, разг. подъёмка [Станцію, що від вибуху тоді зазнала невеликого пошкодження, пустили, під- йомку полагодили (перекл. з Полевого)]. підйомна 1) прил. см. підйомний; 2) (род, підйомної) сущ. техн. подъёмная. підйомний подъемный; ~ні гроші подъёмные (сущ.), подъёмные деньги;~«ний кран подъёмный кран [Підйомний кран нагадував Гані казкового довгошийого птаха, що невтомно переносив і переносив у своєму дзьобі контейнери з цеглою, ящики скла, шиферу (Жур.)]\ ^»на машина подъёмная машина [Була встановлена також потужніша підйомна машина з трьома електромоторами (Гур.)]; ^ний міст подъёмный мост. підйомник техн. подъёмник [Крім копра, ..споруджено нове приміщення для підйомника (Гур.)]. підйомні 1) прил. см. підйомний; 2) (род. підйомних) сущ. подъёмные. підкадити, -каджу, -кадиш разг. прен. подкадить, підкажчик подсказчик. підказ, -зу подсказ, подсказка [М є ф і с т о- ф є л ь: ..Усіх світил збагнув ти місце й час, То зрозумієш добре мій підказ (перекл. Лукаша)]. підказане 1) прич. см. підказаний; 2) (род. підказаного) сущ. подсказка. підказаний подсказанный [Він боявся, що його не так зрозуміють і подумають, що його пропозиція підказана боягузтвом (Борз.)]. підказати см. підказувати. підказування подсказывание, подсказка. підказувати, -зую, -зуєш, підказати, -кажу, -кажеш подсказывать, подсказать; (внушать — ещё) диктовать, продиктовать [Лист вийшов колективний, бо всі [учні] підказували Юркові не тільки про віщо писати, а навіть окремі речення й слова (Донч.); Він, військовий комендант, діє, як велить йому військовий статут і підказує партійна совість (Чорн.)]. підказуватися, -зується страд, з. подсказываться; диктоваться. Ср. підказувати. підказувач подсказчик. підказувачка подсказчица. піцкаменщнк ихт. подкамепщик. підканцелярист ист. подканцелярист [В и- б о р и и й: ..Волосний писар і підканцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва (Котл.)]. підкапати см. підкапувати. підкапок, -пка (головной убор замужней женщины) обл. чепец, уст. повойник (неточно); обл. шлык [Хоч огидно було вбиратися в старий і брудний одяг, [Михай- лик] нап'яв його на плечі, накинув на голову підкапок і побіг до брами ( Тулуб)]. підкапувати, -пую, -пуєш, підкапати, -паю, -паєш подкапывать, подкапать. підкараулювати, -люю, -люеш, підкараулити,
|