під 398 під не по-дитячому серйозно і був картипно підперезаний широким армійським поясом (Гур.)\ Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний внизу червоною призьбою (Н.-Лев.)]. Ср. підперізувати и підперізуватися. підперезати см. підперізувати. підперезатися см. підперізуватися. підперізок, -зка обл. подпояска. підперізування подпоясывание, подпояска, опоясывание; запоясывание, перепоясыва- ние; подвязывание. Ср. підперізувати. підперізувати, -зую, -зуєш, підперезати, -режу, -рёжеш подпоясывать, подпоясать, опоясывать, опоясать, разг. запоясывать, запоясать, перепоясывать, перепоясать, книжп. уст. препоясывать, препоясать; (слегка) разг. перехватывать, перехватить; (укреплять для предохранения от опускания) подвязывать, подвязать [Легень- ки|і очкур підперізував тіло на стані (Смол.); Торбу на себе почепила, свиту підперезала., та й пішла (Квітка)]. підперізуватися, -зуюся, -зуєшся, підперезатися, -режуся, -рёжешся 1) подпоясываться, подпоясаться, опоясываться, опоясаться; запоясываться, запоясаться, перепоясываться, перепоясаться; препоясываться, препоясаться; подвязываться, подвязаться [Наум хутко достав нову свиту, повий пояс, одягається, підперізується (Квітка); Вони одягли нову форму, туго підперезалися широкими ременями (Собко); Голий підперезався, та й вовсім зібрався (Ном.)]; 2) страд, з. (несо- верш.) подпоясываться, опоясываться; запоясываться, перепойсываться; препоясываться ; перехватываться; подв язываться. Ср. підперізувати. підперти см. підпирати. підпертий 1) подпертый; подкреплённый [На причілку хата була підперта двома стовпами, обмазаними білою глиною (Н.-Лев.); І хмари грозові, курганами підперті, Пливуть з Молочної на Вовчу і Айд ар (Дмитр.)]; 2) подкреплённый. Ср. підпирати 1, 3. підпертися см. підпиратися. підпертя разг. 1) подпора, подпорка; 2) пе- рен. подкрепление, поддержка. підпечений подпечённый; припечённый (Бруківка подекуди здулася, як підпечений корж (Бойч.)]; добре *—ний (о хлебе) поджаристый. Ср. підпікати. підпивати, -ваю, -ваєш, підпити (підіп'ю, підіп'єш) 1) разг. подпивать, подпйть, подвыпить (соверш.), подгуливать, подгулять [— Сидоре, я до тебе маю діло, — каже Чіпка, коли вже підпили трохи (Мирн.)]; 2) (только несоверш.: пить понемногу) разг. редк. попивать [То Івась Коновченко по базару походжає, Солодкий мед-вино підпиває (дума)]. підпилий, (реже) підпивший, підпитий выпивший, полупьяный, разг. подвыпивший, подливший, подгулявший [А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне (ІІІевч.); —- А бач?— не я казав? — пристає до старшини підпивший староста (Мирн); Вернув радник сильно підпитий додому (Коб.)]; лише ~ліш вполпьяна (нар. разг.). підпилка подпилка, подпил. підпилковий техн. подпилочный. підпилок, -лка техн. подпилок. підпилювання подпиливание, подпилка, подпил. підпилювати, -люю, -люєш, підпиляти, -ляю, -ляєш подпиливать, подпилить [Швидко ворушаться пальці рук, розбираючи і підпилюючи терпугом крючки снасті (перекл. з Горького)]. підпиляний подпиленный [Між головами робітників з'явилася сіра козляча голова, увінчана гострою борідкою і тупими, підпиляними на кінчиках рогами (Рудг.пко)]. підпиляти см. підпалю ваш. підпирання 1) подпирание; подкрепление; 2) подкрепление. Ср. підпирати 1, 3. підпирати, -раю, -раєш, підперти (підіпру, підіпреш) 1) подпирать, подпереть; (укреплять для придания прочности —• ещё) подкреплять, подкрепить [Гордій вмить' зірвався з місця, схопив кілок і почав підпирати ним двері (Коп.); Івась ліг на бік і підпер голову рукою (Мирн.); В кутку підпирав стіни високий Семен Мажуга (Коцюб.); Семен Кущоба стояв, підперши спиною стіну (Коп.); Багряні хребти підпирали небо (Гонч.)]; 2) (об ощущении тяжести) безл. разг. подпирать, подпереть [Груди підперло, Нутро замерло (Г.-Арт.); Підперло мене під груди, під серце (Чуб.)]; 3) (поддерживать, усиливать) перен. подкреплять, подкрепить. підпиратися, -раюся, -раєшся, підпертися (підіпруся, підіпрешся) 1) подпираться, подпереться [Дід уже стоїть на воротях у червоних чоботях, кийком підпирається (Іван.)]; 2) страд, з. (несоверш.) подпираться; подкрепляться; подкрепляться; ср. підпирати І, З. підпис, -су подпись, уст. подпис [В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Гонч.)]; автентичний (справжній) ~-»с автентйческая (подлинная) подпись; власноручний '—•с собственноручная подпись; з а ^сом і печаткою за подписью и печатью; підробити ~с подделать подпись. підписаний подписанный [Учора принесли мені підписаний Дмитрієвшою і земцями [статут], щоб я додав свого цщиису(Мирн.)]. підписання подписание [Після закінчення підрахунку голосів і підписання протоколу голова Окружної виборчої комісії., оголошує наслідки виборів (Полож. про вибори)]. підписати см. підписувати. підписатися см. підписуватися. підписка подписка [Однак, коли не помиляюся, ви дали йому підписку? Присяг- лнся мовчати? (Смол.)]; ~ка газети (на газету) подписка на газету; см. ещё передплата; ~ка про невиїзд см. невиїзд; зобов'язати ~кото обязать подпиской. підписний подписной; ~шїй лист подиис-
|