Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ЛІД 400 під одного ловця свою зброю — буковий ко- нар (Фр.)]. підплйлий, підттлмвлий подтёкший [Мандри по брудних, закурених або підпливлих водою підземних галереях., доводилося здійснювати, де зігнувшися в три погибелі, а де й плазом (Смол.)]. підплисти см. підпливати. підпліснявіти, -вію, -вієш подплесневеть. підплітання подплетание; подвязывание. Ср. підплітати. підплітати, -таю, -таєш, підплести, -лету, -леї ёш подплетать, подплести; (чулок, сеть и т. п.) подвязывать, подвязать; (удлинять витьём, прибавлять что-нибудь витое к свитому ранее) надвивать, надвить. підплітатися, -тастьея страд, з. подплетаться; подвязываться; надвиваться. Ср. підплітати. підповзати, -заю, -заєш, підповзти, -зу, -зёш подползать, подползти [Підповз я, хогів закидати гранатами, але бачу — патруль ходить (Шер.)\ Гадюка підповзла до сопного Слуги й тихесенько, ні дать ні взять, Пого вкусил і в ногу і сховалась (Фр.): За густим парком, у долині, видні- лась залізнична станція, до якої підповзав засніжений поїзд (Панч); Піл я степового яру, який підповзав до гори, Стьопа зупинив машину (Лонч.)]. підповзшій редк. подползший [О, так! Ми знасм норов змії.юї породи ї вмієм вирвать жала із пащ підповзлих змій! (Бажан)]. підповзти см* підповзати. підповня (о луне) разг. вторая фаза, разг. вторая четверть [Гарячий місяць, ставши иа підповні, Пливе, як човен, знявши паруси (Мал.)]. підпоєний подпоенный. підпоїти см. підпоювати. підпокривний с.-х. подпокровный [Догляд за сіяними лучними безпокривними травами в рік сівби полягає в скошуванні бур'янів, а на підпокривних посівах — у своєчасному збиранні і вивезенні покривної культури (Колг. Укр., 1955, 4)]. підполковник воен. подполковник. пЦполковпиця разг. подполковница. підпомагати, -гаю, -гаєш, підпомогти,-можу, -можеш разг. помогать, помочь [Він, Роман, пе дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... (Коцюб.)]. підпомагач разг. помбщпик, неодобр, пособник, презр. приспешник [Разом зі всім радянським народом непохитно і самовіддано пішли вірні сини і дочки України па священну битву проти фашистських окупантів та їхніх націоналістичних під- помагачів (Бажан)]. підпомога разг. 1) помощь, подспорье, разг. подмога; 2) (дополнительные силы) воен. подкрепление; на ^ту на подмогу, на выручку [Веде [Галес] орду велику, многу Рутульцеві на підпомогу (Котл.)]. См. ещё підмога 1—2. підпомогти см. підпомагати. підпономарій ист. подьячий [Примітний був також підпономарій, такий довгий, що діставав погасити свічки, як би високо вони не горіли (Панч)]. підпора 1)подпора, подпорка; (предмет, место, в которое кто-нибудь, что-нибудь упирается) упор [Цей велетень, здається, ніколи не сідав, ноги тримали його, мов ті могутні бетонні підпори (Коп.); Нога, шукаючи підпори, натискає на ліву педаль, і літак завертає круто ліворуч (І.іьч.)]', 2) (помощь, поддержка) перен. опора, рит. оплот [Наукове дослідження питань розвитку психіки знайшло в ученні І. П. Павлова про вищу нервову діяльність свою міцну матеріалістичну підпору (Вісник АН УРСР, 1949, 9); Вона притулюється цілою своєю істотою до свого товариша, падіється найти в нім підпору і розраду (Фр.)]. підпорна см. підпірка. підпороти см. підпорювати. підпоротий подпоротый. підпоротися см. підпорюватися. підпорошувати, -шує, підпорошити, -шить запорашивать, запорошить [Підпорошило трохи дорогу (Сл. Гр.)]. підпоручик воен. дорев. подпоручик. підпорювати, -рюю, -рюєш, підпороти, -порю, -пореш подпарывать, подпороть [У даному піджаку, під пахвою правого рукава, коли підпоротії підкладку, пришито червоного ниткою номер сорок п'ятий (Куч.)]. підпорюватися, -рюється, підпоротися, -пореться подпарываться, подпороться. підпорядкований 1) прич. подчинённый [Дивізія, як і вся група удару, оперативно підпорядкована безпосередньо штабові фронту (Ле і Левада); Все, що б не намічала партія, все, що б вона не робила, підпорядковане турботам і піклуванню про людину (Рад. Укр., 1948, І); Почалося павчання, підпорядковане суворому розкладові (Гонч.)]; бути ^ ним кому быть подчинённым кому,"быть (находиться) в подчинении у кого; 2) прич., прил. подчинённый. Ср. підпорядковувати 1 — 2. підпорядкованість, -ності 1) подчинённость, подчинение; 2) подчинённость. Ср. підпорядковувати 1—2. підпорядковування 1) подчинение; 2) подчинение. Ср. підпорядковувати 1—2. підпорядковувати, -новую, -ковуєш, підпорядкувати, -кую, -куєш 1) подчинять, подчинить [Всю агітаційну роботу ми підпорядковуємо розгортанню боротьби за виконання взятих зобов'язань (Рад. Укр., 1950, III); Буржуазія підпорядкувала село пануванню міста (Комун, ман.)]; <^ти свою поведінку почуттю обб- в'я чку подчинять, подчинить своё поведение чувству долга; ^ ти свою поведінку вимогам обо в'я з- к у подчинять, подчинить своё поведение требованиям долга; 2) грам, подчинять, ПОДЧИНИТЬ. підпорядковуватися, -ковуюся, -кбвуєшся, підпорядкуватися, -куюся, -куєшся 1) подчиняться, подчиниться [Капіталізм розвивався не тільки в місті, але й на селі. Селянське господарство з натурального |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)