Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 402 піл підпускніїй спец, подпускной. підпустити см. підпускати. підпухання см. припухання. підпухати см. припухати. підпухлий см. припухлий. підпухлість см. припухлість. підпухнути см. припухати. підпушений 1) подпушённый; 2) взрыхлённый, разрыхлённый; подрыхлённый; 3) подпушённый. Ср. підпушувати 1—3. підпушення 1) рыхление, взрыхление, разрыхление; подрыхлёние; 2) подпушёние, подпушка. Ср. підпушувати 2—3. підпушити см. підпушувати. підпушитися см. підпушуватися. підпушувальний спец, разрыхлительный* підпушування 1) рыхление, взрыхление, разрыхление; подрыхлёние [Йде п'яте підпушування грунту в міжряддях на плантації (Рад. Укр., 1951, VIII)]; 2) подпушёние, » подпушка. Ср. підпушувати 2—3. підпушувати, -шую, -шуєш, підпушити, -шу, -шиш 1) (об инее, снеге) подпушать, подпушить; 2) с.-х. рыхлить, взрыхлять, взрыхлить, разрыхлять, разрыхлить; (слег- . ка) подрыхлять, подрыхлить [Федір Артемович Мовчан працював у палісаднику. Підпушував сапою землю, виполював бур'янець і поливав квіти (Козач.); Садівницька бригада підпушила землю навколо кожного деревця (Донч.)]; 3) (^подшивать мех) спец. подпушать, подпушить. підпушуватися, -шується, підпушитися, -шиться 1) разрыхляться, разрыхлиться; подрыхляться, подрыхлиться; ср. підпушувати 2; 2) страд, з. (несоверш.) рыхлиться, взрыхляться, разрыхляться; подрыхляться; подпушаться; ср. підпушувати 2—3. підп'ятник 1) техн. подпятник; 2) спорт. подпяточник. підп'яток, -тка сапожн. подпяточник. підрайон, -ну подрайон. підрайонний подрайбнный. підрамник жив. подрамник, подрймок [Тарас заздалегідь зсував у куток стільці, підрамники, мольберт, банки з кислотами (Ільч.)]. підранити см. підранювати. підрайон, -нка охотн. подранок. підранювати, -нюю, -нюєш, підранити, -ню, -ниш охотн. подрапивать, подранить [—А нащо мепі рушниця, коли вона у вас є... - Ви підраните качку, вон$ від вас сховається в купинах, а ось мій помічник знайде її мені, — і хлопець показав на миршавого собачку (Коп.)]. підраховування подсчитывание, подсчёт. підраховувати, -ховую, -ховуєш, підрахувати, -рахую, -рахуєш подсчитывать, подсчитать [У кімнаті незвична тиша, Лиш Віталій схиливсь до столу — Підраховує • щось і пише Заводський секретар комсомолу (Заб.); Кар хотів точно підрахувати запаси харчів (Трубл.)]. підрахунок, -нку 1) (действие) подсчёт [Для приймання виборчих бюлетенів і підрахунку голосів територія міст і районів, що входять до виборчих округ по виборах до Верховної Ради Української РСР, поділяється на виборчі дільниці (Полож. про вибори)]; орієнтовний *^к ориентировочный подсчёт; приблизний ^к см. приблизний; 2): ^нкиг -ків (итог вычислений) подсчёты [Він щодня зводив підрахунки, перевіряв свої плани (Ле); Всього, за підрахунками В. І. Леніна, на кінець XIX століття в Росії б^ло близька 10 мільйонів найманих робітників (Іст. КПРС)]. підреберний анат. подрёберный. підребер'я анат. подреберье. підремонтувати, -тую, -тусш подремонтировать [Піч лише одну треба підремонтувати. Другу ми цього року чіпати не будемо (Коп,)], підресорювати, -рюю, -рюєш, підресорити, -рю, -риш техн. подрессоривать, подрессорить. підрешітка, підрешіток, -тка решетб [густбеї [Заграла вода, мов на підрешітці пісок (Панч); Він навіть не вміє упіймати в підрешіток горобця! (Донч.)]. підрив1, -ву 1) подрыв [Підрив сільського господарства в умовах війни і недорід, що спіткав Україну в 1648 р., викликали гостру недостачу в хлібі (Іст. Укр. РСР)\\ ^в авторитету подрыв авторитета [Ні, такого підриву свого авторитету Біло- зуб стерпіти не міг (Собко)]; 2) подрыв. Ср. підривати1 1—2. підрив2, -ву подрыв. Ср. підривати2. підривати1, -ваю, -ваєш, підірвати (підірву, підірвеш) 1) прям., перен. подрывать, подорвать; (здоровье, силы— еще) надрывать, надорвать [Успіхи,'здобуті наукою в різних галузях знань, в корені підірвали підвалини релігії (Коле. Укр., 1958, 5); Посилена робота в Інтернаціоналі і ще більш посилені теоретичні заняття остаточно підірвали здоров'я Маркса (Ленін)]\ ~ти авторитет подрывать, подорвать авторитет [Підриває авторитет Микити Павлюка Безрукий (Коп.)]; 2) (разрушать взрывом) воен. подрывать, подорвать, рвать (несоверш.), взрывать, взорвать [Якось під час бою в лісі ми підірвали міною німецький танк (Шиян)]; 3} (только соверш.: замучить ездой, гонкой — о лошадях) загнать [Обидва свої коні Бистрі підірвали (Руд.)]. підривати2, -ваю, -ваєш, підрити, -рию, -риєш ^(подкапывать) подрывать, подрыть [Лютує Дніпр сердитий, Шлях ширше про- бива, Реве несамовитий, Пороги підрива (Граб.)]. підриватися1, -ваюся, -ваєшся, підірватися (підірвуся, підірвешся) 1) подрываться, подорваться; надрываться, падорваться [Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (Коп.)]; 2) подрываться, подорваться; рваться; взрываться, взорваться |Підірвався на міні чийсь віл (Ковпак)]; 3) страд, з. (несоверш.) подрываться; надрываться; подрываться, рваться, взрываться. Ср. підривати1 1—2. підриватися2, -ваюся, -ваєшся, підритися,, -риюся, -риєшся 1) подрываться, подрыться; 2) страд, з. (несоверш.) подрываться; ср. підривати2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)