Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 413 під цями Москви, підстроївшись в автомобільну чергу (перекл. з Бабаевського)]; 2) (муз., перен.: приспосабливаться к кому- нибудь) разг. подлаживаться, подладиться; 3) страд, з. (несоверш.) подстраиваться; подстраиваться; подлаживаться; подстраиваться; ср. підстроювати 1—3. підстругати см. підстругувати. підстругування 1) подстружка; 2) чинка, разг. очинка. Ср. підстругувати 1—2. підстругувати, -гую, -гуєш, підстругати (під- стружу, підстружеш и підстругаю, підстругаєш) 1) подстрагивать, подстрогать; обл. подстругивать, подстругать; 2) (делать оетрым) чинить, очинять (разг.), очинивать (разг.), очинить [Давид сів глибше в куток. Став олівця ножем підстругувати (Головко); Матвій Барабаш бере чистий аркуш паперу, підстругує нове гусяче перо і продовжує писати (Куч.)]. підстругуватися, -гується страд, з. 1) подстрагиваться; подстругиваться; 2) чиниться; очиняться; очиниваться. Ср. підстругувати 1—2. підстружка подстружка. підструнчувати, -чую, -чуєш, підструнчити, -чу, -чині разг. подстрекать, подстрекнуть [Як не кричав Грицько, як не гукав, як не підструнчував громаду, а по його не сталося... (Мири.)]. підступ, -пу 1) подступ [Рота старшини Жу- ченка займала позиції на лівому краю нерівної дуги, якою полк охоплював підступи до села (Ле і Левада)]; 2) хитрость; (злонамеренность, прикрытая показным доброжелательством) коварство [Він міркував над тим, як би взяти заставу не силою, а підступом (Збан.)]. підступати, -паю, -паєш, підступити, -туплю, -тупиш 1) подступать, подступить, уст. приступать, приступить; (приближаться — обычно) подходить, подойти [Павленко і Стоян сиділи над планом і прикидали, з якого боку їм підступати до Сахари, як вести наступ (Скляр.); Весна підступає, ясна й непомітна, Злягаються, тануть високі сніги (Воскр.); Наташа: Не підступайте до мене близько. Від вас житнім хлібом пахне! (Тоб.)]\ /—пити д о крїпості (до фортеці) приступить к крепости; До нього і не ~ пай разг. к нему и не подступай; 2) (об ощущении боли, тяжести, о состоянии и т. п.) перен. подступать, подступить, разг. подкатывать, подкатить [Гострий, колючий смішок ворушиться в Хоминих грудях, підступає під горло (Коцюб.); Жалість підступила Семепові під серце (Март.); Під груди йому підступило, голод давав себе знати (Турч.)]; /—пило до г 6 р л а подкатило к горлу; клубок *— пає до горла ком (комок) подкатывает к горлу; сльози <^пають до горла слёзы подступают к гбрлу. підступатися, -паюся, -паєшся, підступи тися, -туплюся, -тупишся разг. подступаться, подступиться, разг. приступаться, приступиться; (приближаться — обычно) подходить, подойти [Буйпі весняні хвилі, розбурхані талими гірськими снігами, неслись так шумно і швидко, що страшно було до них підступигися з берега (перекл. з Фурманова); Кость Григорович, відсторонивши дочку, підступився до вікна і неприродно голосно, дещо навіть загрозливо запитав: — Хто там? (Гонч.)]; д о нього і не/— пайся разг. к нему и не подступайся. підступи, -пів происки, книжн. уст. кбзпи, уст. ковы; (злонамеренность, прикрытая показным доброжелательством) коварство [Партія викрила, розвінчала і розгромила підступи української націоналістичної контрреволюції (Смол.)]. підступити см. підступати. підступйтися см. підступатися. підступний коварный, уст. злокозненный [Вони [червонофлотці] давали клятву, якщо треба буде — померти, але не стати на коліпа перед підступним ворогом (Ткач); Чого ти знов так дивишся на мене? Підступний погляд твій,немов отрута (Л. Укр); Довго уникав обережний птах підступної петельки, а потім все-таки впіймався (Донч.)]. . підступник редк. коварный враг; (сильнее) злодей [Так! Ще є підступники сьогодні, Що на ниви ласяться народні, — Будь же пильний, будь стоокий ти, Щоб і прах їх із землі змести! (Рил.)]. підступництво коварство, уст. злокозненность [Вірний Святославові Овлур став жертвою підступництва, провокації зрадників... (Іст. укр. літ.)]. См. ещё підступність. підступниця редк. коварная женщина; (сильнее) злодейка [Невже ж буде жить Тая підступниця? Ні, хай сконає! (Л. Укр.)]. підступність, -ності коварность, коварство, уст. злокозненность [Ненавидів підступність він і зло, І горе ближнього його наскрізь пекло (Заб.)]; не сподівався від нього такої ^ ності не ожидал от него такого коварства. підступно нар. коварно [В самому місті було висліджено Косінського з товариством і підступно вбито на постої (Ле)]. підстьобаний подстёганный. Ср. підстьобувати1. підстьобання см. підстьббування1. підстьобати см. підстьобувати1. підстьобнути см. підстьббувати2. підстьббнутий подстёгнутый; подхлестнутый [Радченко одяг у рукава кожуха й, підстьобнутий почуттям тривоги, бігом пустився до воріт (Кач.)]. Ср. підстьобувати2. підстьобування1, підстьобання подстёжка. Ср. підстьббувати1. підстьобування2 подстёгивание; подхлёстывание. Ср. підстьобувати2. підстьобувати1, -бую, -буєш, підстьобати, -баю, -баєш (что) спец. подстёгивать, подстегать. підстьобувати2, -бую, -буєш, підстьобнути, -ну, -нёш (кого) прям., перен. подстёгивать, подстегнуть, разг. подхлёстывать, подхлестнуть [В'ється курява па дорозі. Це чабани женуть отару, підстьобуючи її дов- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)