Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 421 під Я хотіла як-небудь розмову на се навернути; вона мовчала, слухаючи мої ті підходи цікаві (Вовч.); Класики марксизму високо оцінили реалізм Шекспіра за його глибину в підході до людини, як соціальної особистості, продукту певного суспільного розвитку (Вітчизна, 1956, 5I; к л а- совий /—д классовый подход. підхідець, -дця разг. ирон. подходец. підхідний подходный. підхлібний обл. лестный; (содержащий или выражающий лесть) льстивый [їм [дівчатам] лестило се, наколи він закинув до них своїм дзвінким, геройським, далеко- сяглим голосом яке-небудь підхлібне слово (Коб.); — Боже помагай, Анно! — промовила підхлібним голосом [Рахіра] (Коб.)]. підхлібно нар. лестно; льстиво [Для великої юрби сливе особисто підхлібно було, коли говорилось таке: порядні люди бувають взагалі дуже поганими музиками, однак же добрі музики звичайне ніщо іншого як порядні люди, отже в світі головна річ порядність (перекл. Л. Українки); — Куди, куди, куди? — шемрали хвилі не втомимо кождої ночі й лизали жалібно берег, і плескались підхлібно в чутних звуках о велике каміння (Коб.)]. Ср. підхлібний. підхлібство обл. лесть; (склонность льстить) книжн. льстивость [Без підхлібства, панове, без компліментів, але моє серце росте, коли слухаю ваших промов (Фр.)\. підхльоскувати см. підхльостувати. підхльоскуючий подхлёстывающий; подстёгивающий [Різноголосий гул, підхльоскуючі вигуки схвилювали Родіона (перекл. з Мальцева)]. Ср. підхльостувати. підхльоснути см. підхльостувати. підхльоснутий подхлёстнутый; подстёгнутый. Ср. підхльостувати. підхльостуваний подхлёстываемый; подстёгиваемый [— Явтуше Калениковичу, — вигукує парубок, підхльостуваний сміливістю відчаю, — це діло інтимне, не втручайтесь до наших справ!.. (Янов.)]. Ср. підхльостувати. підхльостувати, -тую, -тусш и (реже) підхльоскувати, -кую, -кусш, підхльоснути, -ну, -непі прям., перен. подхлёстывать, подхлестнуть; (легче) подстёгивать, подстегнуть [Конячку підхльоскуємо... ньо, маленька! (Вас); Прозору куряву з доріг Підхльоскують автомобілі (Рил.)]. підхмарний подоблачный [У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (Гонч.); Стомлено й бездумпо, наче гуляючи без мети, Стоять підхмарні дуби (перекл. з Гоголя)]. підхмар'я подз. поднебесье [А заграва, вставши, постояла мить у підхмар'ї, багровіючи на всю округу (Гонч.); Пливе густе підхмар'я, Високе та безкрає (Мал.)]. підхмелений разг. выпивши, выпивший, подвыпивши, подвыпивший, фам. под хмельком [Коли він тверезий, то вона мовчить і слухає, хоч усе зробить по-своєму; коли ж трохи підхмелений, то жінка терпить, терпить, а там потім і змиє голову, як не своєму (Мак.)]» підхмелитися, -мелюся, -мёлишея разг. выпить, разг. подгулять; (сильнее) напиться [пьяным], вульг. нализаться. підходити, -джу, -диш, підійти, -дійду, -дійдеш 1) подходить, подойти; (подплывать — о судах спец. — ещё) подваливать, подвалить [Один за одним підходили до столу промовці (Донч.); До перону підходив швидкий поїзд (Трубл.); З півночі, аж до крайніх вулиць, підходив ліс (Козач.); Непомітно підійшов тихий вечір (Рад. Укр., 1946, І); Передвиборна кампанія в Петербурзі підходить до кінця (Ленін); Де ж тепер мій Яша Новиков? Всі називали його Яшею. А він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі і посмішка розважлива... До людей умів підійти (Коп.)\; 2) (о солнце, луне) разг. подниматься, подыматься, подняться [Вже сонце геть-геть підійшло на небі (Фр); Місяць підійшов уже високо (перекл. з Короленко)]; 3) (о тесте — вспучиваться, становиться рыхлым) подниматься, подыматься, подняться [А степом котиться пахуча пара, Рілля підходить, як розкішне тісто (Вирг.)]; 4) (быть годным, соответствовать чему-нибудь, быть к лицу) подходить, подойти; разг. быть под стать (несоверш) [Цей на^ис цілком буде підходити до другого томика (Коцюб.); Це веселе плаття личить Марусі. Воно дуже підходить до її вигорілого на сонці, прямого, як солома, волосся (Коп.)]; вони н є #^ ходять один до одного (один до другого) онй не подходят друг другу; н є ~дити не подходить, разг. быть не ко двору; це йому н є гидить разг. это ему не подходит, это ему не под стать; це не «-дійде это не подойдёт; 5) (только соверш.: пропитаться каким-нибудь запахом) редк. пропахнуть; ~ дійти димом пропахнуть дымом [Житб димом підійшло, як пожежа була (Барв.)]; 6) (під кого, під що) (перен.: приноравливаться к кому-нибудь, к чему-нибудь) разг. неодобр, подлаживаться, подладиться (к кому, к чем^), подделываться, подделаться (под кого, подо что) [Він підходив під смак старого, щоб запобігти ласки в його (Н.-Лев.)]. підходящий подходящий [Все навколо вже позатихало. Пора була підходяща йти (Турч.); Ведмежа шкура тут пересварила всіх, — А я б історію їм розказати міг, Якраз до випадків таких-от підходящу... (перекл. Рильського); Не кожен із громади підходящий до Ради (прислів'я)]. См. ещё підхожий 1. підхожий 1) (соответствующий чему-нибудь) подходящий; (недорогой, выгодный — обычно) сходный; (удобный) ладный (разг.) І—Я подивлюся перше, як іпші роблять, — таке чи щось підхоже до цього одмовив він (Вас.)]; *^жа для ц і ё ї роботи людина подходящий для этой работы человек; ~жа ціна схбдная цена; бути не ~жим не подходить, разг. быть не ко двору; 2) (имеющий сходство с кем-нибудь, с чем-нибудь) разг |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)