обш 78 обш (чем-нибудь по краю одежды, обуви — ещё) оторачивать, оторочить, сапожн. обтачивать, обтачать; (украшать чем-нибудь) ушивать/ ушить; (отделывать нашивкой) выкладывать, выложить; 2) (прибивая, покрывать досками, какой-нибудь оболочкой) спец. обшивать, обшить [Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (Донч.)]; 3) (кого) разг. обшивать, обшить [От вже як піду заміж, рук не покладатиму: і мужика, і діточок буду обшивати (Квітка)]. обшиватися, -ваюся, -васшся, обшитися, -шиюся, -шиєшся 1) (покрывать себя чем- нибудь) разг. обшиваться, обшиться [Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився (Котл.)]\ 2) (шить для себя, запасаться одеждой) разг. обшиваться, обшиться [Облатався, обшився, став на папка схожий (Н.-Лев.)]; 3)страд. з. (несоверш.) обшиваться; оторачиваться; обтачиваться; ушиватіся выкладываться; обшиваться; ср. обшивані 1—2. обшивка 1) обшивка; оторочка [Малинові оксамитові обшивки простягались аж до пліч (Н.-Лев.)], 2) обшивка [Примруженими очима Андрій дивився в нідволок, неначе хотів упізнати по знайомій обшивці, на якому кораблі він лежить (Куч.); Вони вбудували з старих дощок і вагонної обшивки великий пав.льйон (Бойч.)]. Ср. обшивати 1—2, 3) обл. воротник [Торгає дід ріпку за чівку, баба діда за обшивку (Фр.)І обшивний обшивной. ббшир, -ру 1) простор, редк. пространство (Не знати, де кінець, а де початок Тих обшнрів зелених та буйних (Рил.); Прорвавшись крізь обшир, пожежа шугнула, Мов сполох раптовий багрових комет (Бажай)]; любити ~р і волю любить простор и свободу; 2) (величина, размер) объем; ~р знань объём знаний; п о- ставити проблему вусьбму г^ рі поставить проблему во всём объёме. обшйрний редк 1) обширный; (простирающийся на большое расстояние книжн.—ещё) пространный | Судинки ті із двох боків обграничували обширне подвір'я (Фр.)]; *~не знайомство перен. обширное знакомство, ~ні знання перен. обширные знания; 2) (о речи, письме: слишком длинный и подробный) книжн. пространный. обшйрність, -ності редк. обширность. обширно нар пространно [Як зачне тепер наш адвокат толкувати нам цілий процес від почаїку, обширно, подрібно (Фр )]. Ср обшйрний 2. обшити см. обшивати. обшитий 1) обшитый; отороченный; обтачанный, ушитый, выложенный [Першим потрапив Хаєцькому до рук саме ранець командира роти, обшитий зверху собачим хутром [Ганн.)], 2) обшитый [Він одчинив важкі двері, обшиті бляхою (Головко); В ворота в'їжджав богуславський візок, обшитий лубками (Н.-Лев.); На високому березі з обшитою каменем набережною стояло село (Гонч.)]; 3) обшитый [Були Троянці п'яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Котл.)]. Ср. обшивати 1 — 3. обшитися см. обшиватися. обшиття спец. 1) обшивка; оторочка; обтачка; ушивка; вьікладка;2) обшивка. Ср. обшивати 1—2. обшкрябувати, -бую, -буєш, обшкрябати^ -баю, -баєш разг. оскрёбывать, оскрести [Легенько обшкрябуючи сало, що лежало тонким шаром на м'ясі, почали обдирати шкуру (Трубл.)]. обшлаг, -га обшлаг [Потім з книжок вийняв якісь папери, згорнув їх і обережно сховав за обшлаг рукава (Головко)]. обшлаговий портн. обшлажный. обшліфований обшлифбванный, ошлифованный. обшл фовування обшлифовывание, ошлифбвы- вание. обшліфовувати, -фовую, -фовуєш, обшліфувати, -фую, -фуєш обшлифовывать, об- шлифовать, ошлифовывать, ошлифовать. обшмагати, -гаю, -гаєш разг. отстегать, исполосовать. обшмаровувати, -ровую, -ровуєш, обшма- рувати, -рую, -руєш 1) разг. измазывать, измазать, обмазывать, обмазать; (Чли-нибудъ маслянистым — обычно) измасливать, измаслить, обмасливать, обмаслить; 2) (дождём) обл. обивать, обить [Стіни осінні дощі обшмарували — голими ребрами хата світить... (Мирн.)]. обшмаровуватися, -ровуюся, -ровуєшся, об- шмаруватися, -руюся, -руєшся 1) измазываться, измазаться, обмазываться, обмазаться; измасливаться, измаслиться, обмасливаться, обмаслиться; 2) страд, з. (несоверш.) измазываться, обмазываться; измасливаться, обмасливаться. Ср. обшмаровувати 1. обшмарувати см. обшмаровувати. обшмаруватися см. обшмаровуватися. обшматовувати, -товую, -товуєш, обшма- туьати, -тую, -т}еш разг. обрывать [клочьями], оборвать [клочьями! [Журись не журись [зелений гаю] — того не минути: еге! — як зашумлять вітри на тебе холодні — обнесуть вони, обшматують красу твою (Вас.)]. обшморгувати, -гую, -гуєш, обшморгати, -гбю, -гаєш и обшморгнути, -ну, -нёш оавг. 1) обрывать, оборвать [Гляди ж мені, щоб завтра вийшла на леваду обшморгувать буряки-висадки! (Н.-Лев.); Обвіялись мої квіточки... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки (Барв.)]; 2)(соверш. только обшморгати: рывком отделять какой-нибудь покров) сдирать, содрать, обдирать, ободрать. обшмугляти см. обшмульгати. обшмуглятися см. обшмульгатися. обшмульгати, -гаю, -гаєш и обшмугляти, -ляю, -ляєш обл. стереть, ссадить [Я собі руки обшмульгала об твою свиту! (Н.-Лев.); — Та ну його к бісу, — всі руки обшму- гляв! — промовив чоловік з бородою,, спускаючи руку з молотком (Гр.)].
|