Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сел 286 сел
селезінка анат. селезёнка [Важко дихав
його кінь.., гучно кевкаючи селезінкою
(Тулуб)].
селезінковий анат. селезёночный.
селектор, -ра техн. селектор [Вся дорога,
темп роботи В нього в голові. По селектору
говорять 3 ним усі пости (Воронько)].
селекторний техн. селекторный.
селекційний с.-х. селекционный [Успіх
селекційної роботи залежить від правильного
добору батьківських сортів для схрещування
(Наука і життя, 1958, 4)].
селекціонер, -ра селекционер [Селекціонерами
нашої республіки виведено багато цінних,
високоврожайних сортів
сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 1956, 5)].
селекція с.-х. селекция [Крім вивчення
свідомого, планомірного добору, або селекції,
Дарвін приділив багато уваги ще так
званому несвідомому добору (Осн. даре.)].
селён, -ну хим. селён [Селен — один з
найменш поширених на нашій планеті
елементів (Наука і життя, 1958, 10)].
селенистий хим. селенистый.
селенід, -ду хим. селенйд [На основі селеніду
кадмію виготовляють досить цінні
барвники оранжевого і каштанового кольорів
(Наука і життя, 1958, 10)].
селеніт1, -ту мин. селенит.
селеніт2, -та (в научно-фантастической
литературе — название обитателя Луны)
селенит.
селенітка селенитка. Ср. селеніт2.
селенітовий мин. селенитовый.
селеновий хим. селеновый [Деякі селенові
сполуки служать стабілізаторами у
фотографії (Наука і життя, 1958, 10)].
селенографічний астр, селенографический.
селенографія астр, селенография.
селера бот. (Apium L.) сельдерей [Селера і
петрушка добре., зберігаються при
температурі 2—3 градуси тепла (Колг. Укр.,
1954, 1)].
селеровий бот. сельдерейный.
селех обл. селезень [І полощеться було сам,
наче селех на воді (Барв.)].
селити, -лю, -лиш селить.
селитися, -люся, -лишся селиться [Пішли,
щоб землю озирать, Де їм показано
селитись (Котл.)].
селитьба (селение) уст. селитьба [Де ті
людські селитьби, де той народ, що, мов
працьовита комашня, оселяв колись родючу
землю? (Коцюб.)].
селище, (реже) селище 1) посёлок;
(населённый пункт не городского типа) селение
[Осіннє сонце піднялось над шахтарським
селищем (Риб.); Тихо в. гаї і в селищі,
Спить вже оболонь, Вже погех у
попелищі Наш нічний огонь (Фр.)]; 2) архл.
селище.
селищний поселковый, посёлочный [Разом із
старим Юлаєвим та селищними
хлопчаками він стеріг колгоспну отару (Козач.)];
~на Рада поселковый Совет [Сесії
міських, селищних і сільських Рад
депутатів трудящих скликаються їх виконавчими
органами не менше одного разу на місяць
(Конст. УРСР)].
селітра хим. селитра [Рибалки й пастухи,
копачі селітри., поспішали на Січ (Ільч.)].
селітрований хим., техн. селитрованный.
селітроварня селитроварня.
селітровий хим. селитровый.
селітрувати, -рую, -руеш хим., техн.
селитровать.
селітряний хим. селитряный.
село село, деревня; уст. весь [Село потопає
в густих садах (Куч.); Поглянь: взялись
за руки і йдуть до праці разом і шахти,
і заводи, і села, і міста (Тич.)].
селюк, -ка (сельский житель) сельчанин
(разг.), селянин (уст.)', прен. деревня,
деревенщина, мужик [Тяжко й упізнати в
ньому колишнього селюка — співуна та
гармоніста (Головко); Скульптор з
передмістя до жерця..: Коли б
ти чув, що там селюк той плів! (Показує
вгору на селянина) (Л. Укр.)].
селюцтво мужиковатость (разг.) [Війна була
для мене великою школою.. Тут я й
змужніла у воєнних димах та в походах, тут я
й позбулась начисто свого селюцтва — ну,
тієї мужицької неповороткості,
несміливості, пасивності й недотепності (Козл.)].
селюцький мужиковатый (разг.) [Була в ньому
сила, але і в ній було щось селюцьке,
важке, неотесане (Гонч.)].
селюча, -чати разг. сельский ребёнок,
деревенский ребёнок [В коридорах та по
класах у новеньких блузках метушаться
школярі. Найбільш — повновиденькі, свіжі,
як яблука, чепурненькі селючата з
привітними очима (Вас.)].
селючка сельчанка; селянка; деревня,
деревенщина, мужичка [Це ж сором.. — при
першому знайомстві показати себе простою
селючкою! (Вільде)]. Ср. селюк.
селява см. шемая.
селянин крестьянин; разг. сельчанин; уст.
селянин, поселянин [Селянин без
поля — старець без рук і без ніг (Мирн.)\
Ленін встав, як світ-зоря, й кличе всіх —
проти царя: Робітництво і селяни! А
вставайте! — сонце гляне... (Тич.)].
селянка крестьянка; сельчанка; селянка,
поселянка [Обабіч шляху йшли один за
одним селяни й селянки (Козл.)]. Ср. селянин.
селянство крестьянство [Ленін вважав, що
основною силою в боротьбі проти царського
самодержавства є пролетаріат, а
союзником його — селянство (Біогр. Леніна)].
селянський крестьянский; уст. селянский;
(перен. дорев.: бедняцкий — ещё)
сермяжный [Одно тільки дратувало Я ринку,
робило їй навіть прикрість — це заборона
бавитися з селянськими дівчатами та
хлопцями... (Коцюб.); Тут колись у селянській
хаті Жив Григорій Сковорода (Мас.)].г
сельбище (селение) уст. сельбище, селитьба
[На цім місці [в Сімферополі] було
грецьке сельбище Неаполіс (Вишня)].
сельваси, -сів сельвасы.
сельджук сельджук.
сельджуки, -ків сельджуки.
сельджуцький сельджукский.
селькуп селькуп.
селькупи, -пів селькупы.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)