Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сел 286 сел селезінка анат. селезёнка [Важко дихав його кінь.., гучно кевкаючи селезінкою (Тулуб)]. селезінковий анат. селезёночный. селектор, -ра техн. селектор [Вся дорога, темп роботи В нього в голові. По селектору говорять 3 ним усі пости (Воронько)]. селекторний техн. селекторный. селекційний с.-х. селекционный [Успіх селекційної роботи залежить від правильного добору батьківських сортів для схрещування (Наука і життя, 1958, 4)]. селекціонер, -ра селекционер [Селекціонерами нашої республіки виведено багато цінних, високоврожайних сортів сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 1956, 5)]. селекція с.-х. селекция [Крім вивчення свідомого, планомірного добору, або селекції, Дарвін приділив багато уваги ще так званому несвідомому добору (Осн. даре.)]. селён, -ну хим. селён [Селен — один з найменш поширених на нашій планеті елементів (Наука і життя, 1958, 10)]. селенистий хим. селенистый. селенід, -ду хим. селенйд [На основі селеніду кадмію виготовляють досить цінні барвники оранжевого і каштанового кольорів (Наука і життя, 1958, 10)]. селеніт1, -ту мин. селенит. селеніт2, -та (в научно-фантастической литературе — название обитателя Луны) селенит. селенітка селенитка. Ср. селеніт2. селенітовий мин. селенитовый. селеновий хим. селеновый [Деякі селенові сполуки служать стабілізаторами у фотографії (Наука і життя, 1958, 10)]. селенографічний астр, селенографический. селенографія астр, селенография. селера бот. (Apium L.) сельдерей [Селера і петрушка добре., зберігаються при температурі 2—3 градуси тепла (Колг. Укр., 1954, 1)]. селеровий бот. сельдерейный. селех обл. селезень [І полощеться було сам, наче селех на воді (Барв.)]. селити, -лю, -лиш селить. селитися, -люся, -лишся селиться [Пішли, щоб землю озирать, Де їм показано селитись (Котл.)]. селитьба (селение) уст. селитьба [Де ті людські селитьби, де той народ, що, мов працьовита комашня, оселяв колись родючу землю? (Коцюб.)]. селище, (реже) селище 1) посёлок; (населённый пункт не городского типа) селение [Осіннє сонце піднялось над шахтарським селищем (Риб.); Тихо в. гаї і в селищі, Спить вже оболонь, Вже погех у попелищі Наш нічний огонь (Фр.)]; 2) архл. селище. селищний поселковый, посёлочный [Разом із старим Юлаєвим та селищними хлопчаками він стеріг колгоспну отару (Козач.)]; ~на Рада поселковый Совет [Сесії міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих скликаються їх виконавчими органами не менше одного разу на місяць (Конст. УРСР)]. селітра хим. селитра [Рибалки й пастухи, копачі селітри., поспішали на Січ (Ільч.)]. селітрований хим., техн. селитрованный. селітроварня селитроварня. селітровий хим. селитровый. селітрувати, -рую, -руеш хим., техн. селитровать. селітряний хим. селитряный. село село, деревня; уст. весь [Село потопає в густих садах (Куч.); Поглянь: взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (Тич.)]. селюк, -ка (сельский житель) сельчанин (разг.), селянин (уст.)', прен. деревня, деревенщина, мужик [Тяжко й упізнати в ньому колишнього селюка — співуна та гармоніста (Головко); Скульптор з передмістя до жерця..: Коли б ти чув, що там селюк той плів! (Показує вгору на селянина) (Л. Укр.)]. селюцтво мужиковатость (разг.) [Війна була для мене великою школою.. Тут я й змужніла у воєнних димах та в походах, тут я й позбулась начисто свого селюцтва — ну, тієї мужицької неповороткості, несміливості, пасивності й недотепності (Козл.)]. селюцький мужиковатый (разг.) [Була в ньому сила, але і в ній було щось селюцьке, важке, неотесане (Гонч.)]. селюча, -чати разг. сельский ребёнок, деревенский ребёнок [В коридорах та по класах у новеньких блузках метушаться школярі. Найбільш — повновиденькі, свіжі, як яблука, чепурненькі селючата з привітними очима (Вас.)]. селючка сельчанка; селянка; деревня, деревенщина, мужичка [Це ж сором.. — при першому знайомстві показати себе простою селючкою! (Вільде)]. Ср. селюк. селява см. шемая. селянин крестьянин; разг. сельчанин; уст. селянин, поселянин [Селянин без поля — старець без рук і без ніг (Мирн.)\ Ленін встав, як світ-зоря, й кличе всіх — проти царя: Робітництво і селяни! А вставайте! — сонце гляне... (Тич.)]. селянка крестьянка; сельчанка; селянка, поселянка [Обабіч шляху йшли один за одним селяни й селянки (Козл.)]. Ср. селянин. селянство крестьянство [Ленін вважав, що основною силою в боротьбі проти царського самодержавства є пролетаріат, а союзником його — селянство (Біогр. Леніна)]. селянський крестьянский; уст. селянский; (перен. дорев.: бедняцкий — ещё) сермяжный [Одно тільки дратувало Я ринку, робило їй навіть прикрість — це заборона бавитися з селянськими дівчатами та хлопцями... (Коцюб.); Тут колись у селянській хаті Жив Григорій Сковорода (Мас.)].г сельбище (селение) уст. сельбище, селитьба [На цім місці [в Сімферополі] було грецьке сельбище Неаполіс (Вишня)]. сельваси, -сів сельвасы. сельджук сельджук. сельджуки, -ків сельджуки. сельджуцький сельджукский. селькуп селькуп. селькупи, -пів селькупы. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)