Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

фал
273
фан
фальцьований фальцованный.
фальш (род. фальші — ж. р., фальшу —
м. р.) фальшь [Арсенова душа не виносила
брехні і фальші (Дмитр.); Фальш у її
голосі різав Ярині слух, але вона вдавала,
ніби вірить Горпининій щирості (Десн.)].
фальшборт, -ту мор. фальшборт [Я стояв на
палубі без шапки, роздягнений, міцно
стискав руками фальшборт (Трубл.)].
фальшивий фальшивый; (ненастоящий —ещё)
поддельный, (о документе, подписи
—обычно) подложный; (необоснованный, вводящий
в заблуждение) ложный; (содержащий в себе
обман — ещё) лживый; (неискренний:
двуличный) притворный, лицемерный; (в
противоположность естественному)
искусственный [Гідно відображати історичні
здійснення нашого народу — це значить
втілювати їх в усій величі і правдивості, не
допускаючи фальшивого прикрашання (Рад.
Укр., 1957у III); Ш м у р р: Цей чек
фальшивий! III м о л ь: В цьому банку немає
ваших грошей (Коч.); Ти здавна був
кепський, не хочу казати — фальшивий,
пророк (Фр.); За Острополем Вишневецький
звелів палити фальшиві огнища по степу
(Ле); Монтаньяр: ..Я щиро говорив,
а ти подумай щиро, без котурнів, без
пафосу фальшивого (Л. Укр.); Рябина:
..Обпутали мене були фальшиві приятелі
(Фр.)]; ~ві брильянти фальшивые
(искусственные, поддельные) бриллианты
(брильянты); ^ві гроші фальшивые
(поддельные) деньги [Глуха чутка ходила
по базару, що спіймано великого ворога
темних людей, котрий виробляв фальшиві
гроші... (Мирн.)]; ~ва дружба
фальшивая (поддельная, притворная) дружба;
~ва коса фальшивая (поддельная) коса;
<^ве свідчення ложное показание;
~ва скромність ложная скромность;
~вий сором (стид) ложный стыд;
^*ве становище ложное положение;
~на тривога ложная тревога.
фальшивити, -влю, -виш разг. фальшивить
[Слуху Юра не мав. Він немилосердно
фальшивить (Смол.)].
фальшивість, -вості фальшивость;
поддельность; подложность; ложность; лживость;
притворность, лицемерность; (поведение)
притворство, лицемерие; искусственность
[Дряпнула Бурка по серці така
фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому
(Фр.)]. Ср. фальшивий.
фальшивка разг. фальшивка.
фальшиво нар. фальшиво; ложно; лживо;
притворно, лицемерно [Вуйко Григорій
свідчив фальшиво на тата й сидів за те
кілька місяців у арешті (Коб.)\. Ср.
фальшивий.
фальшивомонетчик фальшивомонетчик [Його
підняли на сміх: — Фальшивомонетчик!
В кутузку його (Гонч.)].
^льпткГль, -ля мор. фальшкиль.
лынований прил. разг. фальшивый;
поддельный; подложный. Ср. фальшивий,
фальшованість, -ності фальшивость;
поддельность; подложность. Ср. фальшивий,
фальшування фальсифицирование,
фальсификация; ^ия грошей подделывание
(подделка) денег [В одній крамниці мене
трохи пе побили, як я заплатив срібного
семигривеника, і хотіли віддати під суд за
фальшування грошей. Виявилось, що семи-
гривеник був зовсім не срібний (Самійл.)].
фальшувати, -шую, -шуєш 1) фальшивить
[Француз, фальшуючи, співа Куплет свій
(перекл. Рильського)]; 2) (подделывать)
фальсифицировать [Протягом століть [папи
римські] систематично фальшували все
християнське віроучення (Фр.)].
фальшфейер, -ра ист. фальшфейер [Через
кожні півгодини лунає команда, грім
двадцяти гармат, вогонь фальшфе&ерів (Довж.)].
фа мі лійка уменьш. семейка; родня
[Тільки-но стало ясно, що Денис не дотягне вже
до м'ясниць, як злетілася вовками до хати
вся Смол якова фамі лійка (Козл.)\. Ср.
фамілія 3.
мілійний редк. см. фамільний,
мілія разг. 1) фамилия [На боках букетів
були викладені з білих дрібненьких
квіточок початкові букви ймення й фамілії
Насті й Балабушихи (Н.-Лев.)]; 2) (ряд
поколений) фамилия, род [[За столом
сиділи] одприски можновладних фамілій
Балансових, Потоцьких, Браницьких (Смол.)];
3) обл. семья; (шире) родня [Вродився
[батько Леся Мартовича] в єврейській
фамілії, прийшла мачуха і відігнала від
хати (Стеф.)].
фамільний 1) фамильный [Десять
коломийських возів було вивершено фамільним
посудом — золотими келихами, срібними
блюдами, розшитими обрусами (Панч); Це
була натура добра зроду, але зовсім
попсована фамільними традиціями панства
(Н.-Лев.)]; 2) семейный [Вона сердито
кинула на підлогу товстий фамільний
альбом з старовинними бронзовими
застібками (Чаб.)]. Ср. фамілія 2—3.
фамільярний фамильярный [Одне слово,
фамільярне студентське «ти» було сьогодні
недоречним (Жур.)].
фамільярничати, -чаю, -чаєш
фамильярничать
фамільярність, -ності фамильярность
[Побачивши мене, вона зараз вдалася до мене
з фамільярністю, /'властивою старим
слугам (Л. Укр.)].
фамільярпо нар. фамильярно [—Ну, ну, ну!—
закричав Никанор Герасимович і
фамільярно вдарив мене в плече (Смол.)].
фанаберія разг. фанаберия [Хіба ж ти не
бачиш, що син молодий, набрався трохи
фанаберії од тих дворянських дітей у,
школі (Н.-Лев.)].
наріоти, -тів ист. фанариоты.
натйзм, -му фанатизм; (крайняя
нетерпимость к иначе мыслящим — ещё)
изуверство [3 лав робітників і селян, одягнених
у сіряки, піджаки і мундири, висуваються
невідомі герої, які нерозривно злиті з
юрбою і які все глибше проймаються
благородним фанатизмом народного визволення
(Ленін)].
фанатик фанатик; изувер [В кінці XVI —
на початку XVII ст. єзуїти відкрили ба-
18-1402

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)