Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
фет 281 фіг аналіз, своєрідним суспільним характером праці, що виробляв товари (Маркс)]. фетр, -ру фетр. фетровий фетровый [Микита Макарович купив на власні кошти автомобіль «Москвич», кинув у ніч картуза й зодягнув фетрового капелюха (Янов.)]. фехтмейстер, -тера фехтмейстер. фехтувальний фехтовальный. фехтувальник фехтовальщик [Вона почувала себе, як фехтувальник, що 8 першого ж удару вибив зброю з рук свого супротивника (Шовк.)]. фехтування фехтование [Переможцями з фехтування на штиках вийшли фехтувальники інженерио-будівельиого інституту (Веч. Київ, 1957, IV)]. фехтувати, -тую, -туеш фехтовать [А які тут веселі вечори! Прийдемо ото до палацу культури — роби, що хочеш: грай, співай, фехтуй, малюй, читай (Янов.)]. фешенебельний фешенебельный [Я розумію, ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (Коп.)]. фешенебельність, -иості фешенебельность. фешенебельно нар. фешенебельно. фея миф., повз, фея [Привиджується мені, ніби феї, побравшись за руки, легко пливуть в місячному сяйві понад водою (Н.'Лев.)]. ФЗС (фабрйчно-заводська* семирічка, фабрично-заводська семилітка) ист. ФЗС (фабрично-заводская семилетка). ФЗУД (фабрйчно-заводськё учеництво) ФЗУ (фабрично-заводское ученичество). Филимон Филимон. фиркання фырканье [Він дивився на сонце, на свої ниви, на масу ніг кінських і козацьких, ..вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней (Коцюб.)]. фиркати1, -каю, -каєш, фиркнути, -ну, -неш (издавать звуки) фыркать, фыркнуть [Дзвеніли остроги, фиркали коні, тупотіли на місці копитами (Риб.); Старий фиркнув, мов розгніваний кіт. Настовбурчені вуса заворушились (Цюпа)]. фиркати2, -каю, -каєш, фиркнути, -ну, -неш (бить ногами) обл. лягать, лягаться, лягнуть [Кінь відразу дуба став, опісля задом jropy фиркнув (Фр.)]. фиркнути* см. фиркати1. фиркнути2 см. фиркати2. фицати, -цаю, -цавш и фйцкати, -каю, -каєш, фицнути, -ну, -нёш редк, брыкать; (о копытных животных — ещё) лягать [Він, закусивши зуби, почав фицкати ногами (Фр.)]; см также хвицати, хвицнути. фіакр, -ра фиакр [Фіакри гуркотіли, піднімаючи 8а собою хмари куряви (Фр.)]* фіал ист., позз. фиал [Незабаром другий раб вносить кухоль вина і три фіали (J1. Укр.)]. фіалка фиалка [Виглядають із трави фіалок сині очі (Сос.)]; нічна *^ка бот. (Hessens L.) ночная фиалка. фіалковий фиалковый; (о цвете — еще) фиолетовый [От ще хвилина, і горизонт стане фіалковим, ще хвилина, і місяць урочисто випливе з моря (Л. Укр.)]; ~вий к 6- р і п ь фиалковый корень. іалкові, -вих сущ. бот. фиалковые. іалочка уменьш.у ласк, фиал очка [Неначе помелом, ва три дні змело сніг, з землі показалася перша зелень — проліски, фіалочки (Мирн.)]. фіаско нескл сущ. ср. р. фиаско [По всіх ea- кутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Шовк.)]; зазнати ^ко потерпеть фиаско. фібра1, редк. фібр, -ра (жилка и перен.)іфйбра [Ота сама Параскіца —тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі (Коцюб.)]; всіма ~рами душі всеми фибрами души. (бра2 (материал) спец. фибра. ібрйн, -ну физл. фибрин. ібриноген, -ну физл. фибриноген [Застосування алое помітно впливає і на вміст фібриногену (Фізіол. ж.у i960, VI, 1)\. фібринозний мед. фибринозный. фібровий спец. фибровый. фіброзний анат. фиброзный. фіброїд, -ду мед. фиброид. фіброліт, -ту строит, фибролит« фіброма мед. фиброма. фіброміома мед. фибромиома. фібула архл. фйбула [Фібули б важливим^ а іноді і єдиним матеріалом при датуванні древніх пам'яток (Архл., 1953, VIII)], фіга 1) бот. фйга; (плод — еще) смбква, инжир, винная ягода [На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб.); Оиися винесла тарілки з горіхами та фігами (Н.-Лев.)]; 2) перен. разг. фйга, кукиш [От з Діомидом ви носились, А він вам фігу показав!.. (Котл.)]. і гарб нескл. сущ. ср. р. фигарб. іглі, -лів фам. фокусы, шт^ки [Я спершу подобався начальству і попав фельдфебелем, та після однієї вечірньої повірки, коли вся рота реготала від тих фіглів, які я витворяв, — мене «понизили» до старшого унтера (Саксаг.); Ютуриа фіглі їм робила, Шпаками кібця ватра вила, І заєць вовка покусав (Котл.)]. фіглі-міглі (род. фіглів-міглів) фам. фйгли- мйгли; фокусы, штуки; (о любовных делах) шуры-муры, шашни [Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу: — Знов якісь фіглі-міглі! Знов ухиляються [старшини] від певних зобов'язань! (Тулуб); Тітка Настя: Так і гнала, що ви тут з дівчатами фіглі-міглі! (Ваш)]. фігляр, -ра* 1) фигляр; 2) обл. уст. шутнйк, проказник. фіглярка 1) фиглйрка; 2) шутнйца, проказница. Ср. фигляр 1—2. фіглярничати, -чаю, -чавш фиглйрить, фиглярничать [Таку розмову Бальзак передбачав. Він не заважав Гослену фіглярничати. Що ж, нехай грає! (Риб.)]. фіглярство фиглярство [3 втішним фіглярством він розповідав Гуменному, які там,. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)