фот 295 фотонаббрний тип. фотонаборный; *^на машина фотонаборная машина [Зараз підготовляється серійний випуск фогонабор- них машин та ряду інших досконалих агрегатів {Літ. газ., 1955, II)]. фотооб'єктив фот. фотообъектив, фотопапір, -перу фот. фотобумага [Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (Допч.)]. фотоперіодизм, -му бот. фотопериодизм, фотоплакат фото плакат. фотоплівка фот. фотоплёнка [Увечері того самого дня Анч проявив фотоплівку, просушив її (Трубл.)]. фотопортрет фотопортрет [Обстановка звичайна для інтелігентної родини. На стінах воліікі фотопортрети Надії в ролях (Левада)}. фоторепортаж, -жу фоторепортаж, фоторепортёр, -ра фоторепортёр [Нарешті настав день змагань, і все було так, як малювали в своїй уяві Зіиа: багато народу.., багато фоторепортерів (їван.)\. фотосинтез, -зу бот. фотосинтез [К. А. Ті- мірязєв вніс неоціненний вклад у розвиток біологічної науки, зокрема в з'ясування проблеми фотосинтезу рослия (Наука і життя, 1958, 10)]. фотоскладальнії і тип. фотонаборный; ~на машина фотонаборная машина, фотоск^льїітура иск. фою<кульптура. фотоспостереження фотонаблюдёние [Методи і результати фотоспостережень становлять зміст окремої науки — фотографічної астрометрії (Наука і життя, 1960, 10)]. фотосфера физ., астр, фотосфера [Блискуча поверхня сонця лає назву фотосфери (Курс заг. геол.)\. фототелеграма фототелеграмма, фототелеграф, -фу фототелеграф, фототелеграфія фототелеграфия, фототелеграфний фототелеграфный [Встановлено прямий двобічний фототелеграфний зв'язок між Ташкентом і Москвою (Рад. Укр., 1949, ///)]. фототеодоліт геод. фототеодолит, фототерапевтичний мед. фототерапевтпческий. фототе,тапія мед. фототерапия, фототехнік спец. фототехник, фототехніка спец. фототехника, фототехнічнії л спец. фототехнический, фототипічний полигр. фототипический, фототипія полигр. фототипия, фототопографія геод. фототопография, фототропізм, -му бот. фототропизм, фотофобія мед. фотофобия, фотофон физ., техн. фотофон, фотофонічний физ., техн. фотофонический, фотохімічний фотохимический [Промені сонця — своєрідні подразники. Вони викликають в організмі фотохімічні реакції, які змінюють обмін речовин і нервову регуляцію (Наука і життя, 1956, 7)]. фотохімія фотохимия [У цьому ж інституті [фізичної хімії АН УРСР] все ширшого розвитку набувають дослідження з фотохімії (Наука і життя, 1957, 7)]. фотохромія фот фотохромия, фотохроніка фотохроника. фотоцинкографія полигр. фотоцинкография. фбя обл. см. хвоя. фрагмент фрагмент [Найновіша новела моя, а властиво фрагмент «Valse melancolique», писаний в грудні минулого року (Коб.); У насипу кургана знаходилися фрагменти кераміки (Архл., 1948, II)]. фрагментарний фрагментарный [Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Л. Укр.)]. фрагментарність, -пості фрагментарность [Фрагментарність більшості публікацій., була спричинена фрагментарністю фонографічних записів, які одержував Колесса для розшифровки (Нар. творч. та етн., 1957, І)]. фрагментарно нар. фрагментарно. фраза фраза; (сложное синтаксическое целое грам. редк. — ещё) сказ [Кількома фразами він вводить нас в курс свого життя, і ми вже знаємо, хто він, звідки, який (Коцюб.); ..в проекті Мартова якраз нема ніякої ідеї, а є тільки пуста фраза (Ленін); Кожна арія, хор, навіть фраза її [опери «Богдан Хмельницький»] випливає з невичерпного джерела народної музичної творчості (Бажай)]. фразеологізм, -му лингв, фразеологизм [«Маніфест Комуністичної партії» має багато образних висловів, фразеологізмів, прислів'їв, які надають мові оригіналу образності, яскравості (Вісник АН УРСР, 1957, фразеологічний лингв, фразеологический [Фразеологічні елементи, що з'явились і з'являються в українській мові в пожовтневий період, відбивають нове, пореволюційне життя і нову свідомість трудящих (Курс укр. мови)]; *wne зрощення фразеологическое сращение; ^нпй зворот фразеологический оборот. фразеологія лингв, и пр. фразеология [Однією з істотних особливостей сатири Гоголя є тонке пародіювання, висміювання бюрократичної і поміщицько-кріпосницької фразеології (Рад. літер., 1955, 18)]. фразёр, -ра фразёр [Робітники чудово викривають фразерів і брехунів (Ленін)]. фразёрка фразёрка. фразёрство фразёрство [Бичуючи дрібнобуржуазних «соціал-демократів» 1848-го року, Маркс особливо жорстоко плямував їхнє невтримне фразерство відносно «народу» і більшості народу взагалі (Ленін)]. фразерствувати, -твую, -твуєш фразёрствовать [Освобождепці фразерствують про «установчі» збори, соромливо закривають очі на збереження сили і влади в руках царя, забуваючи, що для «встановлення» треба мати силу встановити (Ленін)] фразерський фразёрский [Поет [Т. Шевченко] викривав., словесний, фразерський характер поміщицького лібералізму (Кир.)\ фразировка лингв., муз фразировка фразистий фразистый. фразистість, -тості фразйстость. фразний фразный; ^>на єдність лингв. фразное единство. фра зова ний лингв., муз. фразированный
|