щул 557 ЩУР карась не дрімав (трусивсь) см. карась. щулити, -лю, -лиш 1) (о глазах) щурить [Щулячи очі на світло, Евеліна пройшла до стола, повернула крісло спинкою до вікна і сіла (Риб.)]] 2) (об ушах) жать, прижимать [Кінь уже стояв на ногах, позираючи в кручу, куди скотився віз, і боязко щулив вуха (Чорн.); Таврований жовнірський кінь водив вухами, щулив їх за кожним рухом чужих йому людей (Ле)]; 3) (о плечах) вжить. щулитися, -люся, -лишся 1) (о глазах). щуриться; вжиться [Ліниві й веселі очі їхні тулились проти сонця (Вас.)]; 2) (сжи- маться от холода, неловкости и т. п.) вжиться, сьеживаться, жаться; (по вре- менам, слегка — еще) поеживаться [Дів- яина щулилась, хукала на посинілі пальці й дивилась, як мерехтіло мигтючими зіницями вогнів вечірнє місто (Донч.); 3 кожним вибухом снаряда десь поблизу розва- лища, в якому містилася ця операційна, присутні щулилися, позираючи на стелю підвалу (Ле); Вона., схожа була на пташку, що, почувши небезпеку, щулиться, ховається у своєму гнізді (Скляр.); Він вавжди щулиться і перед зборщиком, і перед соцьким, і перед економом, і навіть перед власною жінкою (Ст.)]; 3) (об ушах) прижиматься [Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... Хвилина — і табун мов буря понесла (Рил.)]. щуп спец, щуп [Як ті геологи, нишпорили [дівчата] по всіх садках з щупами і, де тільки щуп легко йшов у землю, відразу ж починали копати — шукати перегній (Минко)]. щупак, -ка щука (самец) [Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки (Ст.); І щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями, як завжди, рік у рік... (Рил.)]. щупаковий щучий. Ср. щупак. щупальце зоол., перен. щупальце [Огидливий восьминіг ворушив своїми змієподібними щупальцями, підстерігаючи здобич (Донч.); Ватіканський спрут за допомогою колонізаторів та католицьких місіонерів протягнув і сюди [до В'єтнаму] свої щупальця (Козл.)]. щупання щупанье. щупати, -паю, -паєш, редк. щуптіути, -пу, -непі 1) щупать, пощупать; (со всех сторон) ощупьівать, ощупать [Мефістофель: ..Щупніть їй пульсик, як годиться, Метніть їй зір при тім палкий (перекл. Лукаша); Прожектори щупали переліски (Десн.); Вона цілий день ходила й тілько те й звала, що щупала свою одежу (Мирн.)]; 2) (только несоверш. — осматривать птіщу) щупать [І курей вона щупала, і свиней доглядала, і молотника наймала, а зимою з кухні й не вилазила (Мири.)]. щупатися, -паюся, -паєшся редк. щупать; ощупьівать [Пішли під землю темнотою, Еней все щупався рукою, Щоб не ввалитися куди (Котл.)]. Ср. щупати 1. щупачок, -чка уменьш. щуренок [А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких (Гл.)]. щупик1 знт. щупик. щупик2 спец, щупик [Прилад і набір щупиків, які застосовують при ультразвуковій дефектоскопії, сконструйовано радянськими інженерами (Наука і життя, 1959, 9)]. щупка обл. щепбтка [Потоцький витягнув з гаманця щупку блискучих червінців і недбало кинув на срібний піднос (Тулуб)]. щупленький, щуплявенький уменьш., ласк. щупленький [Обоє вони — щупленький гідромеліоратор і його дебела дружина — мало схожі були на романтичних оперних героїв (Дмитр.); Ініціативи й фантазії в ньому стільки, що й не зрозумієш, де вона в нього, такого маленького й щуплявенького, міститься (перекл. з В. Некрасова)]. щуплий, щуплявий щупльїй [Зоя Омельчен- ко, худенька, щупла, виглядала підлітком у порівнянні з своїми рослими подругами (Гур.); Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок (Довж.); Дуже пошкоджені рослини в'януть і засихають або ж відстають у рості і дають щупле й легковаге зерно (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин); Вийшла баба на поріг, зморщена, мала, щуплява (Забіла)]. щуплість, -лості щуплость [Вона [літня посуха] спричиняє недобір урожаю ранніх культур внаслідок череззерниці та щуплості зерна (Коле, вироби, енцикл.)]. щуплюватий довольно щупльїй, несколько щупльїй; (чаще) хйльїй [— Наталочко, здоровенькі були! — лагідно вітався до неї щуплюватий бідовий хлопчик (Вас.)]. щуплявенький см. щупленький. щуплявий см. щуплий. щупнути см. щупати. ЩУР1* "Р** зоол."крьіса [По кутках шаруділи миші та щури (Тулуб); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Смол.)]; 0 водяний ~р разе. см. полівка 1: водяна полівка. ЩУР2» _Р** °РН- 1) (Ріпісоїа еписіеаіог Ь.) щур [В теплій бірюзовій блакиті хутко кружляли щури (Донч.)]; 2) обл. (Аройез арив) стриж [Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Пїер.)]; 3) разг. см. щурик. щуреня, -няти крьгсенок [Як відомо, щуреня народжується недорозвиненою істотою: воно не має на шкірі волосяного покриву, очі його закриті злиплими верхньою і нижньою повіками, вуха прилипли до шкіри (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. щурик орн. (Кірсігіа гірагіа) береговая ласточка [Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх (Рил.)]. щурити, -рю, -риш редк. щурить [Жінка Карася., сиділа за прядкою, короткозоро щурячи очі (Бойч.)]. щуритися, -рюся, -ришся редк. щуриться [Вона короткозора і щуриться, але очі в неї такі карі та блискучі, мов умиті ранньою росою (Донч.)].
|