Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

щул
557
ЩУР
карась не дрімав (трусивсь)
см. карась.
щулити, -лю, -лиш 1) (о глазах) щурить
[Щулячи очі на світло, Евеліна пройшла до
стола, повернула крісло спинкою до вікна
і сіла (Риб.)]] 2) (об ушах) жать, прижимать
[Кінь уже стояв на ногах, позираючи в
кручу, куди скотився віз, і боязко щулив
вуха (Чорн.); Таврований жовнірський кінь
водив вухами, щулив їх за кожним рухом
чужих йому людей (Ле)]; 3) (о плечах)
вжить.
щулитися, -люся, -лишся 1) (о глазах).
щуриться; вжиться [Ліниві й веселі очі їхні
тулились проти сонця (Вас.)]; 2) (сжи-
маться от холода, неловкости и т. п.)
вжиться, сьеживаться, жаться; (по вре-
менам, слегка — еще) поеживаться [Дів-
яина щулилась, хукала на посинілі пальці
й дивилась, як мерехтіло мигтючими
зіницями вогнів вечірнє місто (Донч.); 3
кожним вибухом снаряда десь поблизу розва-
лища, в якому містилася ця операційна,
присутні щулилися, позираючи на стелю
підвалу (Ле); Вона., схожа була на
пташку, що, почувши небезпеку, щулиться,
ховається у своєму гнізді (Скляр.); Він
вавжди щулиться і перед зборщиком, і
перед соцьким, і перед економом, і навіть
перед власною жінкою (Ст.)]; 3) (об ушах)
прижиматься [Води напившися з ясного
джерела, Вертаються вони під поклики
пастуші, І хитро щуляться у перволітків
уші... Хвилина — і табун мов буря
понесла (Рил.)].
щуп спец, щуп [Як ті геологи, нишпорили
[дівчата] по всіх садках з щупами і, де
тільки щуп легко йшов у землю, відразу
ж починали копати — шукати перегній
(Минко)].
щупак, -ка щука (самец) [Прямо в торбу із
ріки Попадають щупаки (Ст.); І щупаки
плили у прибережні води Вслід за
самицями, як завжди, рік у рік... (Рил.)].
щупаковий щучий. Ср. щупак.
щупальце зоол., перен. щупальце [Огидливий
восьминіг ворушив своїми змієподібними
щупальцями, підстерігаючи здобич (Донч.);
Ватіканський спрут за допомогою
колонізаторів та католицьких місіонерів
протягнув і сюди [до В'єтнаму] свої щупальця
(Козл.)].
щупання щупанье.
щупати, -паю, -паєш, редк. щуптіути, -пу,
-непі 1) щупать, пощупать; (со всех сторон)
ощупьівать, ощупать [Мефістофель:
..Щупніть їй пульсик, як годиться,
Метніть їй зір при тім палкий (перекл. Лукаша);
Прожектори щупали переліски (Десн.);
Вона цілий день ходила й тілько те й звала,
що щупала свою одежу (Мирн.)]; 2) (только
несоверш. — осматривать птіщу) щупать
[І курей вона щупала, і свиней доглядала,
і молотника наймала, а зимою з кухні й
не вилазила (Мири.)].
щупатися, -паюся, -паєшся редк. щупать;
ощупьівать [Пішли під землю темнотою,
Еней все щупався рукою, Щоб не
ввалитися куди (Котл.)]. Ср. щупати 1.
щупачок, -чка уменьш. щуренок [А чутка
у гаю була така, Що ніби Щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку
карасиків живеньких (Гл.)].
щупик1 знт. щупик.
щупик2 спец, щупик [Прилад і набір щупиків,
які застосовують при ультразвуковій
дефектоскопії, сконструйовано радянськими
інженерами (Наука і життя, 1959, 9)].
щупка обл. щепбтка [Потоцький витягнув з
гаманця щупку блискучих червінців і
недбало кинув на срібний піднос (Тулуб)].
щупленький, щуплявенький уменьш., ласк.
щупленький [Обоє вони — щупленький
гідромеліоратор і його дебела дружина —
мало схожі були на романтичних оперних
героїв (Дмитр.); Ініціативи й фантазії в
ньому стільки, що й не зрозумієш, де вона
в нього, такого маленького й
щуплявенького, міститься (перекл. з В. Некрасова)].
щуплий, щуплявий щупльїй [Зоя Омельчен-
ко, худенька, щупла, виглядала підлітком
у порівнянні з своїми рослими подругами
(Гур.); Нахиляється однорукий солдат,
зриває щуплий, жалюгідний колосок
(Довж.); Дуже пошкоджені рослини в'януть і
засихають або ж відстають у рості і дають
щупле й легковаге зерно (Шкідн. і хвор.
с.-г. рослин); Вийшла баба на поріг,
зморщена, мала, щуплява (Забіла)].
щуплість, -лості щуплость [Вона [літня
посуха] спричиняє недобір урожаю ранніх
культур внаслідок череззерниці та
щуплості зерна (Коле, вироби, енцикл.)].
щуплюватий довольно щупльїй, несколько
щупльїй; (чаще) хйльїй [— Наталочко,
здоровенькі були! — лагідно вітався до неї
щуплюватий бідовий хлопчик (Вас.)].
щуплявенький см. щупленький.
щуплявий см. щуплий.
щупнути см. щупати.
ЩУР1* "Р** зоол."крьіса [По кутках шаруділи
миші та щури (Тулуб); Щури першими
тікають з корабля, коли він починає тонути
(Смол.)]; 0 водяний ~р разе. см.
полівка 1: водяна полівка.
ЩУР2» _Р** °РН- 1) (Ріпісоїа еписіеаіог Ь.) щур
[В теплій бірюзовій блакиті хутко
кружляли щури (Донч.)]; 2) обл. (Аройез арив)
стриж [Як цяточки снігу — над
річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують
щури (Пїер.)]; 3) разг. см. щурик.
щуреня, -няти крьгсенок [Як відомо,
щуреня народжується недорозвиненою істотою:
воно не має на шкірі волосяного покриву,
очі його закриті злиплими верхньою і
нижньою повіками, вуха прилипли до шкіри
(Фізіол. ж., 1956, II, 3)].
щурик орн. (Кірсігіа гірагіа) береговая
ласточка [Вилися бистрі щурики над
нами, Із нірок вилітаючи своїх (Рил.)].
щурити, -рю, -риш редк. щурить [Жінка
Карася., сиділа за прядкою, короткозоро
щурячи очі (Бойч.)].
щуритися, -рюся, -ришся редк. щуриться
[Вона короткозора і щуриться, але очі
в неї такі карі та блискучі, мов умиті
ранньою росою (Донч.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)