Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Чоловічі імена В листоноші Каленика Чуба Був іще один син — Тиміш (О. Підсуха); Історії стежки покрили трави, сліди могил пилюка замела« І не горять, і не болять, як рана, і стогнуть, як уярмлена душа, самопожертва лицаря Богдана і сум невільний сина Тимоша (Л. Горлач); А в дядька Тимка гарная жона, По двору ходить, як місяць сходить (Народна пісня); — Заспокойся, Тхилко.. — Тимоньку, хороший, слухай, що я тобі скажу. Слухай же! (Григорій Тютюнник); — І чого ти не спиш, Тимочкої — Думаю! (О. Вишня); — ТимусЮу журавлику мій, ходім до нас на сіновал (Григорій Тютюнник); Кому ж се вона таку писанку хорошу та гарну придбала? Еге! Вже пак не кому, як Тимосі, писаревому сину (Г. Квітка-Основ'яненко); Він себе не щадив анітрохи. Все Полісся любило його. Крім єдиного брата — Тимохи (О. Підсуха); Ой вийду я на вулицю та стану на дошку, Таки гину, умираю за тобов, Тимошку (Народна пісня). ТИМ^Р монг. (через тюрк.); Тимур (Тамерлан) — ім'я середньоазіатського еміра і полководця; від tumur (demir) — залізо. Поширилося під впливом повісті А. Гайдара "Тимур і його команда", ТІМА. TUT лат.; рим. особове ім'я Titus; можливо, від ti- tulus —честь, пошана, титко, тйтонько, тгіточко. Та пішла до Тита Позичати сита (Народна пісня). _ ТЙХШ, ТЙХОН гр.; tychon (дієприкм. від дієслова tynchano — маю щасливу долю) — щасливий; щасливець; Tychon — ім'я бога щастя. ТИШКО. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив (Г. Квітка-Основ'яненко); Хай повік нам буде прикладом Твоє серце, всім правдивеє, Ми згадаєм тебе, Тихоне, У преславнім місті Києві (П. Усенко); — Тишкої — будила його Дарина.. Тихон кліпав повіками (М. Рудь).
|
|
|