Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Жіночі імена ВІКТОРІЯ лат.; victoria — перемога. ВІТА, ВІТОНЬКА, ВІТОЧКА, ВІТКА, ВГГУСЯ, ВІКТА, ВІКТУСЯ, ВІКА, ВІКУСЯ. Тут і зустрів Крищук свою Віту, Вікторію (М. Олійник); Коли знову залишились удвох з Вітою, попросила: — Скажи, Віточко, ти можеш допомогти мені в одній дуже делікатній справі? (А. Іщук); Стали діти всі радіти: — Повернулась наша Вітаї — А Віту ся каже їм: — Я тепер усе поїм! (Н. Забіла); — Раніш, тільки виряджу В главк чоловіка, І вже мені дзвонять, було, То Муся, то Дуся, То Катя, то Віка... Встигай лиш гукати "алло!'* (С. Олійник). ВІЛЙНА жін. до ВІЛЙН. БІЛЯ; ЛИНА. ВІЛЕНІНА жін. до ВІЛЕНІН. БІЛЯ; ЛЕНА; НІНА. ВІЛІНА нов.; скороч. від Володимир Ілліч Ленін. БІЛЯ; ЛІНА; ІНА. ВІОЛА запозичене; англ. Viola; від лат. viola — фіалка. ВІОЛОНЬКА, ВІОЛОЧКА, ВІОЛКА; ОЛЯ. Саша, Петя та Віола9 Славик, Люся і Тарас — всі, звичайно, ходять в школу, в п'ятий, в шостий, в сьомий клас (Н. Забіла). ВЮЛЙТТА запозичене; поширилося під впливом опери Джузеппе Верді "Травіата"; від італ. violetta (фр. violette) — фіалка. ВІОЛЙТОНЬКА, ВІОЛЕТОЧКА, ВЮЛЙТКА, ВІОЛА, ВІТА. ВІРА слов.; запозичене із ст,сл.у де з'явилось як калька з гр, імені Pistis; від pistis — віра. ВІРОНЬКА, ВІРОЧКА, ВІР^НЯ, ВІРУНЬКА, ВІР^СЯ, ВІРУСЬКА, ВІРКА, ВІРЦЯ. Звали "Віра Григорівна" учні Світлу дівчину. З нею усі На перервах були нерозлучні, Всі вклонялися юній красі (Т. Масенко); Нас бомбили із літаків. І губами, розгуби повними, Наша Вірочка, милий кок, Шепотіла: "То, мабуть, помилка... Скільки в світі бува помилок!.." (Ю. Сердюк); Уже їй, гай-гай, за сорок, а все вона, все Віруня. Уже в неї син одружений, онуці до школи скоро. А все вона, все Віруня9 все молода й бадьора (С. Мушник). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.