Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Жіночі імена простому стали звати) (Б. Грінченко); —Доню, Гаїночко, скажи — що тобі? (Б. Грінченко). ГАЛИНА гр.*; galene — спокій, тиша; штиль на морі, тиха погода. ГАЛЙНОНЬКА, ГАЛЙНОЧКА, ГАЛЙНКА, ГАЛЯ. ГАЛІОНЯ, ГАЛКЗНЬКА, ГАЛІОСЯ, ГАШОСЕНЬКА, ГАЛЮТОНЬКА, ГАЛКУіОЧКА, ГАЛКУГЕНЬКА, ГІЛОНЬКА, ГІЛОЧКА, ГАЛЕЧКА, ГАЛКА, ГАЛЬКА. А стежкою біжить вона, найдорожча, — Галина (О. Довженко); — Помандруймо, да серце Галино, оприченьки ізо мною! — Ой як же мені, да козаче орле, оприченьки мандрувати, Єсть у мене отець і матуся, будуть мене проклинати. — Нехай лають, нехай проклинають, вже ж вони нас не научать, Вже ж вони, серце Галюню, мене з тобою да й не розлучать (Народна пісня); — Ти, молода Галинонько, Чи боїшся Миколоньки? — Я Миколи не боюся, Бо я із ним поберуся (Народна пісня); Сміється Галя дзвінко, Від сонечка рожева. — Здорова будь, Галинкої — В саду шумлять дерева (М. Пригара); У старого чабана Прокурена люлька, У старого чабана Донечка Галюнька (І. Муратов); Татко напився та й хвалить її: — Дуже солодка водичка. Тільки чому це, Галюсю, твої Очки — немовби кринички? (П. Усенко); Ой плакала Галюточка, В батька живучи (Народна пісня); Як поїхав пан Кролевич на прогуляння Да покинув Галютеньку на горювання (Народна пісня); Така-то була Галочка Таранцівна, на славу не тільки Гон- чарівці, та й усьому Харкову краса (Г. Квітка- Основ'яненко);
|
|
|