Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П.
Власні імена людей: словник-довідник.
Сторінка (загалом з 2 до 334):
Попередня
|
|
Наступна |
Жіночі імена Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора... (М. Рильський); Ой у полі тополенька, Тополенька пишна — Та то ж наша Ганнусенька З подружками вийшла (П. Усенко); — Ой, Ганнулю мила! Де ж ти льолю мила? — Серед річки, серед броду Умочила в чисту воду (М. Пригара); Під білою стіною Пахка люлька, Снується сирова над вусом нить, Озвалась чи зозулька, Чи Ганнулька — І дідусеві ясно, скільки жить (Б. Степанюк); Гаразд, Ганнуню9 гаразд, І гаразд, Ганнуся, гаразд, Буде віночок зараз З зеленого барвіночку На твою головочку (Народна пісня); Ходила Ганнуненька сім літ по лісі.. А єй батейко додому кличе: — Ганнуню, дівойко, іди додомоньку (Народна пісня); Просила Ганнунейка Своїх післанчейків (Народна пісня); Утка йде, утка йде, Утенята веде За собою, молодою. То ж не уточка — Ганнушка, Не утята — дружечки, То ж Ганнущині подружки (Народна пісня); Приніс мене сивий кінь До дівчини на сей двір, До дівчини Гануськи На білії подушки... (Народна пісня); Йде [дядько], посмоктує люльку, Дивиться на обрій та пісню мугика Про якусь там Ганульку (С. Мушник); Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Ох, скажіте, добрі люди, Що зо мною тепер буде? 5 6—882
|
|
|